УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/7129/11

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

Головуючого-судді : Євстаф'євої Т.А.,

Суддів: Зарицька Г.В., Гансецька І.А.,

при секретарі: Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2010 року,-

встановила:

У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, просив визнати дії відповідача неправомірними по проведенню виплат, що встановленні Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з останнього на його користь кошти, передбачені ч.2 ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачуються йому у меншому розмірі, ніж передбачено Законом. А саме, просив стягнути з відповідача за період з 01.01.1999 року по 31.11.2009 року 73 354,50 грн. підвищення до пенсії.

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо не перерахування та невиплати позивачу у повному розмірі підвищення до пенсії за період з 27.11.2008 року по 26.11.2009 року протиправними..

Зобов»язано управління провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, передбаченої ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус ті соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 27.11.2008 року по 26.11.2009 року.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорія 3, постійно проживає в АДРЕСА_1, яке відповідно до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі (а.с.1, 6-8).

Згідно зі ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у таких розмірах:

- у зоні безумовного( обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.

Згідно зі ч. 2. ст. 39 вищезазначеного Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищуються в розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Позивач отримує виплати згідно зі ст. 39 Закону України »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але у меншому розмірі, ніж визначено Законом (а.с.8). Дія вказаних норм була зупинена Законом України »Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01. 01 .2008 року.

У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ст.ст.37, 39 вищевказаного Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг, встановлених законом прав.

Частиною 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції до 07.07.2010 року) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду - в річний строк.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно застосував до спірних правовідносин річний строк звернення до суду та положення ч. 1 ст. 100 КАС України. Також, оскільки вказані грошові суми не були нараховані позивачу, а суд не наділений компетенцією виконувати функцію органу, який уповноважений нараховувати кошти, то райсуд вірно визначив спосіб захисту порушеного права, зобов»язавши відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуюча Судді: