ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"17" червня 2008 р. | Справа № 28/297-07-8362 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Жекова В.І.,
Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,
секретар судового засідання Кубік О.В.,
представники сторін в судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу
Державного професійно-технічного навчального закладу “Іллічівський професійний судноремонтний ліцей”
на рішення господарського суду Одеської області
від 26.03.2008р.
у справі № 28/297-07-8362
за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу “Іллічівський професійний судноремонтний ліцей”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Іллічівський судноремонтний завод”
про стягнення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2008р., яка надіслана учасникам процесу 19.05.2008р., розгляд апеляційної скарги призначено на 17.06.2008р. Учасники судового процесу відповідно до статті 98 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Оскільки ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2008р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.75, 99 ГПК України.
27.11.2007р. Державний професійно-технічний навчальний заклад “Іллічівський професійний судноремонтний ліцей” звернувся до господарського суду Одеської області із позовом про стягнення із ТОВ “Іллічівський судноремонтний завод” заборгованості по сплаті заробітної плати учням ліцею та шефської допомоги на загальну суму 53745,88 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.03.2008р. по справі №28/297-07-8362 (суддя Гуляк Г.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення вмотивовано недоведеністю виникнення у відповідача перед позивачем зобов'язання щодо сплати заробітної плати учням ліцею на суму 43745,88 грн. та шефської допомоги на суму у розмірі 10000 грн., а документи надані позивачем не є допустимими та належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням Державний професійно-технічний навчальний заклад “Іллічівський професійний судноремонтний ліцей” звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить (з урахуванням доповнення до апеляційної скарги) скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2008р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з ТОВ “ІСРЗ” заборгованості по сплаті заробітної плати учнів ліцею та шефської допомоги на загальну суму 53745,88 грн.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, між Державним професійно - технічним навчальним закладом „Іллічівський професійний судноремонтний ліцей” та ТОВ „Іллічівським судноремонтним заводом” укладено угоду про зарахування взаємної заборгованості б/н від 20.11.2006 року.
За вказаною угодою ТОВ “ІСРЗ” зменшує заборгованість перед ІПСЛ по заробітній платі учнів на загальну суму 43745,88 грн., а також 10000грн. шефської допомоги, а ІПСЛ в свою чергу зменшує заборгованість перед ТОВ “ІСРЗ” по компенсації орендної плати за землю на загальну суму 54291,16 грн. згідно рахунків наданих ТОВ “ІСРЗ” в 2006 році для сплати ліцею. Загальна сума зарахування взаємної заборгованості склала 53745,88 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30 липня 2007 року по справі за № 9/161-07-4327 (суддя Бакланова Н.В.) вищевказану угоду про зарахування взаємної заборгованості від 20.11.2006 року укладену між Державним професійно - технічним навчальним закладом „Іллічівський професійний судноремонтний ліцей” та „Іллічівським судноремонтним заводом ” у формі товариства з обмеженою відповідальністю визнано недійсною.
Внаслідок визнання договору про зарахування взаємної заборгованості б/н від 20.11.2006 року недійсним, за доводами позивача у відповідача залишилося не виконаним зобов’язання щодо сплати заробітної плати учням ліцею у сумі 43745,88 гривень та шефської допомоги на суму у розмірі 10000 гривень, стягнення якої і є вимогою скаржника по даній справі.
Проаналізувавши зазначені доводи в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, так підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення, сприяють з’ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов’язку.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до чинного процесуального законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. Виходячи з наведеного, надаючи правову оцінку вимогам викладеним у позовній заяві, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Так, однією із вимог позовної заяви є спонукання відповідача до сплати заборгованості по заробітній платі учнів ліцею за договором б/н від 31.12.2004р.
Зазначений договір укладений між Державним професійно-технічним навчальним закладом “Іллічівський професійний судноремонтний ліцей” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Іллічівський судноремонтний завод”. Предметом цього договору є підготовка кваліфікованих робочих місць, згідно якого ІПСЛ зобов'язаний здійснювати підготовку замовлених ІСРЗ робітників, відповідно до учбового плану та програм, забезпечивши для цього приймання на підготовку учнів згідно обумовленого переліку.
А отже, посилання скаржника на вищевказаний договір як підставу для стягнення з відповідача суми заробітної плати не може прийматись колегією суддів як достатнє обґрунтування, оскільки цей договір не встановлює та не передбачає обсяг та умови фактичного виконання учнями роботи, що підлягає оплаті.
Крім того, з огляду на приписи ч.3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Натомість зазначена вимога позивача про виплату заробітної плати є вимогою про захист порушених прав, що виникають із трудових відносин, а тому з огляду на вищевикладене зазначені вимоги повинні розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Стосовно заборгованості відповідача по шефській допомозі у розмірі 10000 гривень, колегія відзначає, що лист Заступника міського голови Галімова С.І. за №12-752 від 17.07.2006 року, на який позивач посилається як на доказ її виникнення, містить лише прохання про перерахування на розрахунковий рахунок Державного професійно - технічного навчального закладу „Іллічівський професійний судноремонтний ліцей”, згідно досягнутих раніше домовленостей, грошові кошти у розмірі 10000 гривень у якості матеріального заохочення учнів ліцею, тобто не містить в собі доказу наявності фактичного зобов'язання відповідача на здійснення вищевказаної шефської допомоги.
В апеляційній скарзі апелянтом додатково здійснено посилання на Угоду про зарахування заборгованості між ТОВ “Іллічівський судноремонтний завод” та ДПТЗ “Іллічівський професійний судноремонтний ліцей”.
Зазначені доводи також не можуть прийматись судовою колегією, як докази обґрунтованості позовних вимог, оскільки як встановлено судом, договір про зарахування взаємної заборгованості б/н від 20.11.2006 року укладений між Державним професійно-технічним навчальним закладом „Іллічівський професійний судноремонтний ліцей” та „Іллічівським судноремонтним заводом „ визнано недійсним рішенням господарського суду Одеської області від 30 липня 2007 року по справі за № 9/161-07-4327 (суддя Бакланова Н.В.), а тому спростовуються з огляду на положення ст. 34 ГПК України.
Отже, наведені доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення даного спору, а відтак колегія суддів, вважає висновок господарського суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України,
колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА
Рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2008р. по справі №28/297-07-8362 –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т. Пироговський |
Повний текст постанови підписано 23 червня 2008р.