СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
25 червня 2008 року | Справа № 2-1/948-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: (Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя") - Дробот Ю.В. дов. № 26/13 від 09.01.2008 року;
відповідача: (приватне підприємство "Снейк") - Ебер В.Е. дов. б/н від 25.06.2006 року;
третіх осіб: не з`явились;
розглянувши апеляційні скарги Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя" та приватного підприємства "Стейк" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 17 квітня 2008 року у справі № 2-1/948-2008
за позовом відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м`ясозавод" (вул. Ізобільна, 7, м.Ялта, АР Крим, 98600)
до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя" (вул. Дзюбанова, 13, м.Сімферополь, 95000)
до приватного підприємства "Снейк" (вул. 60 років Жовтня, 25-1, м.Сімферополь, 95024)
3-ті особи:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Фарма" (вул. Р. Люксембург, 7, м.Сімферополь, 95000)
2. Сімферопольське міжрайонне бюро реєстрації та технічної інвентаризації (вул. Некрасова, 11, м.Сімферополь, 95000)
3. Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м.Сімферополь, 95000)
про усунення перешкод у користуванні майном
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство „Ялтинський м'ясозавод” звернулось до господарською суду АР Крим з позовом до Комунального підприємства „ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя” про зобов’язання усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями магазину „Експрес”, розташованому в м. Сімферополі по бул.Леніна,/вул.Гагаріна,15/1 шляхом демонтажу цеглинної стіни та відкриття виходу з приміщення № 36 відповідно до Технічного паспорту на магазин „Експрес” в м. Сімферополі по бул.Леніна,/вул.Гагаріна, 15/1, виданого Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відкрите акціонерне товариство „Ялтинський м'ясозавод” являється власником спірного приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2003 року та створення йому перешкод в користуванні приміщенням порушує його права як власника та суперечить статті 317 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду АР Крим від 17.04.2008 року у справі № 2-1/948-2008 позов відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м`ясозавод" задоволено. Суд зобов`язав Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя" усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування нежитловими приміщеннями магазину "Експрес", розташованого в м.Сімферополі по бул. Леніна,15/вул.Гагаріна,1 шляхом демонтажу цеглинних стін та відкриття виходу з приміщення № 36 згідно технічного паспорту на вказаний магазин, виданому Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації.
Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим, Комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя” та приватне підприємство „Стейк” звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Ялтинський м`ясозавод" відмовити.
Доводи апеляційних скарг полягають у тому, що вимоги відкритого акціонерного товариства „Ялтинський м'ясозавод” вже являлись предметом судового розгляду в рамках справи № 2-5/8721-2006 за позовом відкритого акціонерного товариства „Ялтинський м'ясозавод” до приватного підприємства „Снейк”, Комунального підприємства „ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя” про усунення перешкод в користуванні майном, за наслідками розгляду якої було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Відповідачі вважають безпідставними доводи про створення будь-яких перешкод в користуванні спірним майном, а також посилаються на пропуск позивачем позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Представники третіх осіб: Сімферопольського міжрайонного бюро реєстрації та технічної інвентаризації та Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце слухання справи сповіщались належним чином ухвалою від 21.05.2007 року.
Від позивача та третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Фарма" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечення явки представників у судове засідання. Однак, судова колегія зазначає, що представництво юридичної особи в суді не обмежується колом певних осіб при тому, що заявлені клопотання не підтверджені жодними доказами. При цьому, у разі неможливості забезпечення явки представника у судове засідання сторона у справі не позбавлена можливості надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та усіх третіх осіб у даній справі.
У зв’язку з закінченням повноважень судді Дугаренко О.В. та зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Заплава Л.М., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії були здійснені заміни на суддів Антонову І.В. та Прокопанич Г.К.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією встановлено наступне.
24.12.2003 року між відкритим акціонерним товариством „Ялтинський м'ясозавод” та Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого, відповідно до пункту 1.1, з`явились нежитлові приміщення №№ 25, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 51, 52 загальною площею 327,9 кв.м., розташовані в м. Сімферополі по бульвару Леніна, 15 (а.с.20-22).
21.05.2004 року за позивачем було зареєстроване право власності на зазначені приміщення (нежитлові приміщення в цокольному поверсі Літери „А” загальною площею 327,9 кв.м., розташовані в м. Сімферополі по бул. Леніна, 15/вул. Гагаріна, 1 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 3640668 (а.с.23).
Із змісту Технічного паспорту на об’єкт нерухомості вбачається, що приміщення № 36, яке входить до складу магазину „Експрес”, має вихід на вул.Гагаріна через майданчик, який з 3-х сторін оточений стінами будинку та з четвертої сторони має сходи на вул. Гагаріна.
Позивач зазначає, що на час придбання магазину на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2003 року, зазначений вище вхід в магазин був вільним та існувала можливість користування ним. В подальшому, зазначений майданчик було закрито, на майданчику зведено цеглинні стіни та сам майданчик Комунальним підприємством „ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя” передано в оренду приватному підприємству „Снейк” на підставі договору оренди.
Вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідачів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Судовою колегією встановлено, в провадженні господарського суду АР Крим знаходилась справа № 2-26/7645-2005 за позовом відкритого акціонерного товариства „Ялтинський м'ясозавод” до приватного підприємства „Снейк”, треті особи: Комунальне підприємство „ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя”, Сімферопольське міжрайонне бюро реєстрації та технічної інвентаризації, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради про виселення з нежитлового приміщення –майданчику перед магазином площею 4,00 кв.м.
Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що він є власником спірного приміщення на підставі договору купівлі-продажу укладеного з Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради 24.12.2003 року на придбання магазину „Експрес” за адресою м.Сімферополь, бул.Леніна15/вул.Гагарина,1, матеріалів Технічного паспорту, виданого Сімферопольським МБРТІ на придбаний об'єкт.
Господарський суд АР Крим, розглянувши матеріали справи, 05.07.2005 року ухвалив рішення у справі № 2-26/7645-2005 про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с.112-113).
Під час вирішення вказаного спору, господарський суд АР Крим встановив відсутність доказів прав власності на спірне приміщення. Вивчивши матеріали справи, зокрема договір купівлі-продажу від 24.12.2003 року, судом було зроблено висновок, що спірне майно - нежитлове приміщення –майданчик перед магазином площею 4,00 кв.м., предметом договору купівлі-продажу не являлось. Господарським судом АР Крим у якості доказу було прийнято до уваги лист № 605/40/03 Фонду комунального майна, із змісту якого вбачається, що спірне майно не увійшло до складу майна проданого позивачеві.
Господарським судом АР Крим у справі № 2-26/7645-2005 було встановлено, що спірне приміщення (нежитлове приміщення –майданчик перед магазином площею 4 кв.м.) - це фактично загальний вхід в декілька приміщень, власниками яких є різні особи. Таке приміщення не може належати одному з власників. У зв’язку з цим, також було зроблено висновок, що спірне майно знаходиться в комунальній власності, оскільки не являлось предметом договору купівлі-продажу.
Рішення господарського суду АР Крим від 05.07.2005 року у справі № 2-26/7645-2005 набрало законної сили, у зв’язку з чим, встановлені ним обставини є фактами, які додаткового доведення не потребують.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що в провадженні господарського суду АР Крим знаходилась справа №2-5/8721-2006 за позовом відкритого акціонерного товариства „Ялтинський м'ясозавод” до приватного підприємства „Снейк”, третя особа - Комунальне підприємство „ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя” про усунення перешкод в користуванні майном –нежитловим приміщенням № 36 магазину „Експрес” по бул.Леніна15/вул.Гагаріна, 1 в м.Сімферополі.
Позивач посилався на існування перешкод у користуванні ним його власністю та просив суд зобов'язати приватне підприємство „Снейк” звільнити майданчик входу в нежитлове приміщення № 36 магазина „Експрес” шляхом знесення всіх зведених стін і дверей.
Рішенням господарського суду АР Крим від 04.09.2006 року у справі 3 2-5/8721-2006 у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства „Ялтинський м'ясозавод” було відмовлено з огляду на те, що приватне підприємство „Снейк” являється орендарем спірного приміщення та жодних перепон, зокрема, шляхом зведення стін, позивачеві не створювало. Вказане рішення набрало законної сили, у зв’язку з чим, встановлені ним обставини також являються фактами, які додаткового доведення не потребують.
Судова колегія приходить до висновку, що відкрите акціонерне товариство „Ялтинський м'ясозавод” не представило суду доказів здійснення будь-яких будівельних робіт по зведенню цегляних стін, які б перешкоджали або припиняли доступ до входу в приміщення № 36, у зв’язку з чим, посилання на порушення прав власності є безпідставними, а позовні вимоги у даній справі є необґрунтованими.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що приватним підприємством „Снейк” було зроблено заяву про застосування у даній справі позовної давності (а.с.77-78).
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, виходячи із змісту відповіді Сімферопольського МРБТІ № 7520/зю від 06.04.2007 року на запит ВАТ „Ялтинський м`ясозавод” вбачається, що станом на 28.05.2004 року вхід в приміщення № 36 був закритий, а до цього був вільним. З матеріалів справи вбачається, що позивачеві було відомо про можливе порушення його права з 2004 року.
Відповідно до частини 4 стаття 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, у даному випадку мають місце декілька самостійних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Ялтинський м'ясозавод”, що свідчить про неповноту дослідження господарським судом АР Крим обставин даної справи та невірне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.п.1, 4, 105 Господарського кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району міста Сімферополя" та приватного підприємства "Стейк" задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2008 року у справі № 2-1/948-2008 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Ялтинський міський молочний завод" відмовити у повному обсязі.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
Г.К. Прокопанич