УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/3303/2012Головуючий суду першої інстанції:Гордейчик Т.Ф.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.

"03" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСінані О.М.,

СуддівДаніла Н.М., - М’ясоєдової Т.М.,

При секретаріКутелія Я.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Алуштинського відділення СМ БРТІ, Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна ділянка № 2» про встановлення фактів, що мають юридичне значення, встановлення порядку користування квартирою та зобов'язання відкрити окремі особові рахунки на жилу площу, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 лютого 2012 року,

в с т а н о в и л а:

рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 29.02.2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позову. Зазначає, що судом порушено її право на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їй на праві власності, помилково не врахований судом висновок експерта № 2730 від 08.10.2011 року про можливість встановлення порядку користування квартирою. Перепланування квартири має косметичний характер, оскільки стосувалося лише функцій приміщень, а не їх розміру або капітальних характеристик квартири. Судом залишено без уваги клопотання представника позивачки про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Допущення помилок під час посвідчення договорів визнали нотаріуси у судовому засіданні, а неможливість їх виправлення обумовлена тим, що позивачка не була стороною зазначених договорів, ОСОБА_7 заперечує проти позовних вимог, тому висновок суду про відсутність мотивованих відмов нотаріусів від виправлення помилок є хибним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення відповідача та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.07.1989 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладений шлюб. Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 01.06.2009 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірваний. Під час шлюбу, 20.08.1996 року за договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріального, ОСОБА_7 купив квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,3 кв.м., житловою площею - 22 кв.м. Квартира розташована на першому поверсі двоповерхового будинку і складається з кімнати № 1, площею 15,4 кв.м., кімнати № 2, площею 7,1 кв.м., кухні, площею 5,2 кв.м., коридору, площею 3,3 кв.м.

У технічному паспорті БТІ на квартиру від 15.04.1993 року зазначено, що квартира має загальну площу 43,3 кв.м., з яких 22 кв.м. житлової площі. Квартира складається з кімнати № 1, площею 15,4 кв.м., кімнати № 2, площею 7,1 кв.м., кухні, площею 5,2 кв.м. та коридору, площею 3,3 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради АР Крим № 857 від 26.12.1996 року ОСОБА_7 наданий дозвіл на перепланування у квартирі - влаштування окремого входу з вулиці через існуючий проїзд, будівництво господарського блоку загальним розміром 4х5 м. та встановлення збірно-розбірного металевого гаражу, розміром 3,2х6 м на місці сараю, який прийшов у непридатність. Цим же рішенням зобов'язано ОСОБА_7 до початку будівництва зареєструвати об'єкт нерухомості в інспекції держбуднагляду, а після закінчення будівництва господарський блок та гараж пред'явити державній технічній комісії міськвиконкому.

Отримавши дозвіл лише на перепланування входу до квартири, сторони здійснили й інші перепланування, а саме: кухню, площею 5,2 кв.м. переобладнали в кімнату № 2, яка не має денного освітлення, дверну пройму між кімнатами № 2 та № 3 замурували та добудували приміщення № 1, яке використовується як кухня і має площу 3,3 кв.м., на місці порогу збудували санвузол. Таким чином в квартирі залишено лише одну житлову кімнату, площею 15,4 кв.м.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивачки підлягають до розгляду в порядку позовного провадження, зводяться до внесення змін в договір купівлі-продажу квартири, проте судові не надано будь-якого висновку про те, що при укладенні та посвідчені договору нотаріусами були допущені помилки і є відмова нотаріусів від виконання нотаріальних дій по внесенню змін в договір.

Також місцевий суд виходив з того, що в ході перевірок, проведених за заявою відповідача встановлено, що судова будівельно-технічна експертиза, за якою наданий висновок № 2730 від 08.10.2010 року проведена без надання усіх необхідних документів, а тому не може бути визнана об'єктивною, а за висновком будівельно-технічної експертизи № 813 від 30.10.2006 року поділ квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 технічно неможливий.

Також суд вважав за можливе визначити порядок користування спірною квартирою лише за умови виконання переобладнання приміщень, погодженим з органами місцевого самоврядування, а саме: демонтаж замурованого дверного блоку для об'єднання кімнат № 2 та № 3, встановлення на місці вбудованої дверної пройми віконного блоку, переобладнання приміщення коридору в кухню.

З такими висновками місцевого суду погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія не приймає доводи апеляційної скарги, оскільки переобладнання квартири зроблено співвласниками самовільно, а тому немає підстав вважати, що місцевим судом порушені права позивачки на володіння, користування та розпорядження майном.

Судом надано вірну оцінку висновку експерта № 2730 від 08.10.2011 року, яка узгоджується з доказами, що містяться в матеріалах справи. Посилання позивачки на те, що її представником заявлялося клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, не відповідає дійсності, таке клопотання не було заявлено й в суді апеляційної інстанції.

Визнання нотаріусами допущення помилок у тексті договорів, які ними посвідчувались, не є підставою для задоволення позову, оскільки питання про усунення цих помилок не вирішувалось в порядку, передбаченому законодавством, що регулює нотаріальну діяльність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 29 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: