УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/2981/2012Головуючий суду першої інстанції:Лягіна О.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.

"03" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСінані О.М.,

СуддівДаніла Н.М., - М’ясоєдової Т.М.,

При секретаріКутелія Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 01 березня 2012 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволений та стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у розмірі 587844,43 грн. за кредитним договором № 97/ФКВ-07 від 12.04.2007 року, вирішено питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позову. Зазначає, що 21.01.2010 року у ТОВ «Український промисловий банк» відкликано банківську ліцензію, після чого банк не мав права приймати від ОСОБА_6 платежі в рахунок погашення кредиту. У зв'язку з припиненням існування відділення банку в м. Бахчисараї, неприйняттям грошей на позичковий рахунок та поверненням грошей у випадку перерахування їх безготівковим шляхом з іншого банку, боржники були позбавлені можливості виконати свої зобов'язання за кредитним договором. ПАТ «Дельта Банк» не надав письмової відповіді про порядок погашення кредиту за договором № 97/ФКВ-07 від 12.04.2007 року, а зразу звернувся до суду з позовом. Проте позивач не надав судові доказів на підтвердження факту передачі йому активів та кредитних зобов'язань, за якими він набув права кредитора відносно зобов'язань ОСОБА_6, відповідно до ст. 517 ЦК України. У порушення п. 10.3-10.4 договору, між сторонами не укладалося додаткової угоди внаслідок зміни кредитора. Листи - попередження на адресу ОСОБА_6 з боку позивача не надходили. Вважає, що зазначені обставини необґрунтовано залишені судом першої інстанції без уваги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_7 та її представників, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представника позивача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_6 12.04.2007 року укладений кредитний договір № 97/ФКВ-07, відповідно до якого ОСОБА_6 наданий кредит в сумі 55936 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12,5% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення 11.04.2032 року.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань, між ОСОБА_7 і ТОВ «Укрпромбанк» 12.04.2007 року укладений договір поруки № 97/Zпор-07, відповідно до якого ОСОБА_7 поручилася перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором.

Також з метою забезпечення повернення позики, між ОСОБА_6 і ТОВ «Укрпромбанк» 16.05.2007 року укладений договір іпотеки.

На момент передачі активів від ТОВ «Укрпромбанк» до АТ «Дельта Банк», відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року, відповідач ОСОБА_6 допустив заборгованість за кредитним зобов'язаннями.

ОСОБА_6 був повідомлений про наявність договору про передачу активів та кредитних зобов'язань та про заборгованість перед банком.

На 11.01.2012 року заборгованість відповідачів за кредитним договором склала 587844,43 грн., з яких 185,83 долари США заборгованості по кредиту, 558,21 доларів США заборгованості по процентам, 446,92 грн. заборгованості по щомісячній комісії, 7050,38 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 18480,58 доларів США простроченої заборгованості по процентам, 13743,77 грн. простроченої комісії та 52579,90 доларів США залишку тіла кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк», суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія ст. 526, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також місцевий суд виходив з того, що відповідачами не надано доказів на підтвердження факту їх звернення до позивача з метою виконання взятих на себе зобов'язань. Окрім того, договір про передачу активів тягне за собою лише передачу (відступ) права вимоги за кредитними та забезпечувальними договору і не тягне зміну умов кредитного договору чи договору іпотеки або поруки, а тому і внесення змін до зазначених договорів не потребується.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія не приймає доводи апеляційної скарги, оскільки з кредитного договору № 97/ФКВ-07 від 12.04.2007 року вбачається, що позичальник ОСОБА_6 зазначив адресою свого місця проживання АДРЕСА_1 (а.с. 9-59).

Пунктом 7.11 договору передбачено, що всі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, у разі якщо вони здійснені в письмовій формі за підписом уповноваженого представника Банку/підписом Позичальника, тобто Сторони, що відправила повідомлення, засвідченої печаткою (для повідомлень Банку) та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами, зазначеними в цьому договорі.

Таким чином сумісний лист ліквідатора ТОВ «Укрпромбанк» та Голови Ради Директорів АТ «Дельта Банк» (а.с. 65) про здійснення з 01.07.2010 року заміни кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором, що є належним доказом переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, є зробленим належним чином, а тому до правовідносин, що виникли між сторонами, не підлягають застосуванню вимоги ст. 517 ч. 2ЦК України.

Проживання позичальника за іншою адресою ніж зазначено у кредитному договорі не є підставою для його відмови від виконання взятих на себе зобов'язань.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що з боку відповідачів не надано жодного доказу на підтвердження відмови кредитора від прийняття належного виконання, навпаки майже після звернення банку до суду відповідачами не внесено будь-яких коштів у погашення кредиту.

Виходячи з того, що договір про передачу активів тягне лише передачу (відступ) права вимоги за кредитним та забезпечувальними договорами і не тягне зміну умов кредитного договору чи договору іпотеки та поруки, посилання на те, що про зміни в кредитному договорі банк був повинен повідомити боржника у вказаний в договорі строк, є безпідставними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: