Справа № 0308/2665/2012 провадження № 22-ц/0390/1127/2012 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І.Б.
Категорія: 5 Доповідач: Антонюк К. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.06.2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді - Антонюк К.І.,
суддів -Русинчука М.М., Матвійчук Л.В.,
при секретарі - Семенюк О.А.,
з участю: позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника позивачів -ОСОБА_4,
відповідача -ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення грошової компенсації від вартості частки житлового приміщення, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулись в суд із зазначеним вище позовом, покликаючись на те, що їм та відповідачу на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1, з визначеними частинами. Відповідач перешкоджає їм користуватись своєю квартирою, між ними склалися неприязні стосунки, сумісне проживання та виділ часток в натурі є неможливим, тому просили на підставі ст. 364 ЦК України стягнути з відповідача, якому належить 2/15 частин квартири, компенсацію за належні їм у сукупності 13/15 частин квартири на загальну суму 385 530 грн., припинити спільну часткову власність, визнати за відповідачем право власності на належні їм частки в квартирі.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2012 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення грошової компенсації від вартості частки житлового приміщення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 148 280 грн. 66 коп. грошової компенсації вартості належної їй 1/3 частини, в користь ОСОБА_3 148 280 грн. 66 коп. грошової компенсації вартості належної йому 1/3 частини та в користь ОСОБА_2 88 968 грн. 40 коп. грошової компенсації вартості належної їй 1/5 частини квартири АДРЕСА_1,
Припинено спільну часткову власність на квартиру АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на належні ОСОБА_1 -1/3, ОСОБА_3 -1/3, ОСОБА_2 - 1/5 частини квартири АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 -1 482 грн., в користь ОСОБА_3 - 1 482 грн., в користь ОСОБА_2 -889 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав з підстав в ній наведених.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представник ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати з ухваленням нового, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керуючись положеннями ст. 364 ЦК України виходив з того, що виділ частки кожного співвласника є неможливим, сторони не можуть дійти згоди щодо спільного користування майном, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивачів грошову компенсацію належних їм часток у квартирі.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони є співвласниками трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якій ОСОБА_1, та ОСОБА_3 -належить по 1/3 частині, ОСОБА_2 -1/5 частина, а відповідачу ОСОБА_5 2/15 частин квартири. Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про право власності на житло від 15.01.2004 року, виданого відділом приватизації житлового фонду Луцької міської ради, свідоцтвами про право на спадщину за законом від 19.05.2010 року та від 03.12.2011 року, технічним паспортом.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12.04.2012 року встановлено, що ринкова вартість квартири № 1 загальною площею 64 кв. м., становить 444 842 грн., отже вартість частки відповідача становить 59 312 грн., а позивачів -385 530 грн.
Також поясненнями сторін в апеляційній інстанції, копією паспорта встановлено, що відповідач зареєстрований та проживає в спірній квартирі, об'єктивної можливості виплатити грошову компенсацію іншим трьом співвласникам у відповідача немає, позивачі визнали, що у зв'язку з відсутністю у відповідача коштів компенсацію вони можуть отримати шляхом продажу квартири по виконанню судового рішення.
У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній часткові власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
В той час відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян.
У даному випадку три співвласника вимагають отримання грошової компенсації в розмірі 385 530 грн. від одного співвласника, частка якого становить 59 312 грн.
При цьому суд першої інстанції не з'ясував наявність об'єктивної можливості одного співвласника виплатити грошову компенсацію іншим трьом співвласникам, а відсутність у нього коштів може призвести до примусового виконання рішення суду шляхом продажу квартири, яка є його єдиним місцем для проживання.
Крім того, відповідач не давав згоди викупити у позивачів їх частки у праві власності, а примушувати його до цього є також порушенням і його прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку при відсутності тих юридично важливих обставин, які передбачені диспозицією зазначеної правової норми.
Також з положень ч. 2 ст. 364 ЦК України не випливає обов'язок співвласника сплатити грошову або іншу матеріальну компенсацію вартості частки іншого співвласника, який бажає виділу.
Права інших співвласників майна у разі неможливості добровільного вирішення спірного питання щодо права спільної часткової власності передбачені статтею 365 ЦК України, яка й передбачає можливість припинення права особи на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Проте із цих підстав позовні вимоги не заявлялися.
За таких обставин рішення суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості і зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2012 року в даній справі скасувати з ухваленням нового рішення.
В позові ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення компенсації вартості за частину площі у квартирі, припинення спільної часткової власності на квартиру, визнання права власності на квартиру відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: