Справа № 1309/2-3731/11 Головуючий у 1 інстанції: Боровкова Д. О.

Провадження № 22-ц/1390/3499/12 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

При секретарі: Кубішин І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 лютого 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Апелянт вважає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Так зазначає, що попередній договір був ним підписаний під впливом тяжкої обставини, оскільки він перебував у вкрай важкому фінансовому становищі. Н час укладення попереднього договору щодо відчуження земельної ділянки у нього існувала заборгованість перед банком і існувала реальна загроза втрати житла. Тому він погодився укласти з відповідачем попередній договір згідно якого сторони зобов'язалися в подальшому укласти договір купівлі -продажу земельної ділянки на невигідних для себе умовах.

Заслухавши суддю - доповідача, представника апелянта на підтримання скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається а які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім

випадків, встановлених цим Кодексом.

Як роз'яснив у п. 7 Постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»№9 від 06 листопада 2009 року Пленум Верховного Суду України право чин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Статтею 233 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються

наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19 липня 2010 року між сторонами по справі було укладено попередній догові, у відповідності до вимог якого сторони зобов'язувалися до 01 грудня 2010 року укласти договір купівлі -продажу земельної ділянки. На виконання даного договору відповідач сплатив позивачеві завдаток в сумі 23 700 грн.

В подальшому основний договір укладено не було.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 24 травня 2011 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2011 року з ОСОБА_2 стягнуто в користь ОСОБА_3 47 400 грн. (суму завдатку в подвійному розмірі).

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсним попереднього договору, від 19 липня 2010 року укладеного між сторонами з підстав передбачених ст.. 233 ЦК України суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів, що даний правочин ним був вчинений під впливом тяжких для нього обставин і на вкрай невигідних умовах. При цьому судом також враховано, що тяжка обставина може бути підставою для визнання правочину недійсним, якщо учасник правочину знав про те, що друга сторона цього правочину діє за наявності тяжких обставин, і намагався укласти правочин на умовах, які вкрай невигідні для іншої сторони. Дані обставини позивачем також недоведені.

Враховуючи те, що за рішенням суду, яке вступило в законну силу з позивача в користь відповідача стягнуто завдаток в подвійному розмірі, то заявлений ним позов про визнання недійсним попереднього договору після вступу рішення в законну силу може свідчити про його намагання затягнути виконання рішення суду.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: