УКРАЇНА -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року Справа № 1170/2а-2234/12

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Чубара Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області до Кіровоградського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання довідок недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

УПФУ в Новоукраїнському районі Кіровоградської області звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградського обласного бюро медико-соціальної експертизи щодо визнання недійсними довідки МСЕК від 08.10.2007 р. №122642 та №157413 від 19.10.2009 р. видану гр. ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач фактично оскаржує не довідки, а виписки із акта огляду у МСЕК до довідок Сер. 2 -18 ВБ від 08.10.2007 р. №122642 та №157413 від 19.10.2009 р.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За вимогами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. При цьому названа норма визначає рішення як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії.

Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.

Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Така правова позиція наведена й Конституційним Судом України у рішенні по справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України „Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23 червня 1997 року N 2-зп, справа N 3/35-313).

Правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Згідно ст. 2 КАС України, яка у визначенні завдання адміністративного судочинства розкриває зміст прав свобод і інтересів, захист яких є юрисдикцією адміністративних судів, а саме: права особи у сфері публічно-правових відносин, що порушені певними суб'єктами (органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною другою статті 31 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено право органів Пенсійного фонду України в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Відповідно до пункту 16 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 (далі Положення), комісія визначає ступінь втрати здоров'я, групу і час настання інвалідності та їх причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою на підставі експертного висновку, визначеного в установленому порядку МОЗ лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, міжвідомчої експертної ради чи постанови військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до абзацу 4 пункту 24 Положення форма документів, що використовується у роботі комісій, затверджується МОЗ.

Наказом Міністерства охорони здоров'я від 19 травня 2003 року № 224 „Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях" затверджена форма облікової документації, що використовуються в діяльності медико-соціальних експертних комісій: форма № 157/о - Акт огляду МСЕК, форма № 157-1/о - Виписка із акта огляду МСЕК, Довідка до акта огляду МСЕК.

Пунктом 25 Положення визначено, що рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

З огляду на викладене, законодавством передбачено можливість оскарження до суду рішення МСЕК або акту МСЕК, яким фактично і визначається наявність причинного зв'язку з Чорнобильською катастрофою та встановлюється інвалідність.

Враховуючи вищезазначене, суддя дійшла висновку, що виписка з акта огляду у МСЕК у розумінні пункту 1 частини першої статті 3, частини другої статті 2, пункту 1 частини другої статті 17 КАС України не є нормативно -правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків для особи, а є лише письмовим витягом з офіційного документу (рішення), саме яким і встановлено інвалідність ОСОБА_1

Виходячи з наведеного, виписка з акта огляду МСЕК не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є похідним від нього документом, виданим та адресованим відповідним органам і посадовим особам з метою досягнення цілей основного рішення, яким особі встановлено інвалідність (призначення пенсії, допомоги, вжиття заходів реабілітації та оздоровлення інваліда тощо), оскільки саме рішенням МСЕК особі надається статус інваліда, а не випискою з акту огляду.

Таким чином, оскільки оскаржувана управлінням Пенсійного фонду України виписка з акту огляду МСЕК не є рішенням суб'єкта владних повноважень, тому спір про визнання її недійсною не може бути розглянути у порядку адміністративного судочинства з огляду на зазначені вище обставини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На виконання вимог частини шостої статті 109 КАС України суддя роз'яснює УПФУ в Новоукраїнському районі, що спір про визнання недійсною виписки з акту огляду у МСЕК не може бути віднесений до юрисдикції будь-якого іншого суду, оскільки вирішення даного питання не віднесено до будь -якого виду судочинства.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ч.1 ст.109,160,165 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області до Кіровоградського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання довідок недійсними.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Суддя Н.В.Чубара