ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

21 червня 2006 р.

№ 20/2

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –судді

Кравчука Г.А.

суддів :

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

від позивача

С.О. Шамоти –директора, В.М. Тесленка дов. №1/13-06 від 13.06.06 р.

від відповідача

не з’явився

від 3-тьої особи

не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровський металургійний альянс”

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р.

у справі

№20/2 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

Приватного підприємства “Інтерферум”

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровський металургійний альянс”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь - металургійний завод”

про	стягнення 66 451,50 грн.

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровський металургійний альянс”

до	Приватного підприємства “Інтерферум”

про	стягнення 34 652 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство (надалі ПП) “Інтерферум” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням уточнень) до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) “Придніпровський металургійний альянс”, третя особа - Закрите акціонерне товариство (надалі ЗАТ) “Донецьксталь - металургійний завод”, про стягнення 66 451,50 грн. заборгованості за поставлений, згідно укладеного між сторонами договору від 01.08.2005р., металобрухт, 1 284,13 грн. штрафних санкцій та 75 000 грн. моральної шкоди.

ТОВ “Придніпровський металургійний альянс” подало до того ж суду зустрічну позовну заяву, в якій просило стягнути з ПП “Інтерферум” неустойку за Доповідач: Шаргало В.І.

недопоставку товару у розмірі 26 581,60 грн. та штрафні санкції за поставку неузгодженого товару у розмірі 8 070, 30 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП “Інтерферум” недопоставило продукції на суму 332 270 грн. та поставило на 44,10 грн. неузгодженої продукції, за що умовами договору передбачена відповідальність Постачальника.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 року (суддя: Пархоменко Н.В.) в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог відмовлено. Відмовляючи в задоволенні первісного позову суд послався на те, що хоча наявність заборгованості відповідача за цим позовом і підтверджується матеріалами справи, проте, умовами договору від 01.08.2005р. не встановлений строк оплати товару, оскільки не визначено з якого саме моменту та на підставі якого саме акту приймання-передачі №69 чи форми 19 (складеного покупцем чи вантажоотримувачем) слід відраховувати 3-5 банківських днів, передбачених пунктом 5.5 названого договору; крім того заявлені ПП “Інтерферум”  до стягнення  штрафні санкції не передбачені ні законом, ні договором, вимоги про стягнення моральної шкоди  також не підлягають задоволенню як такі, що пов’язані з матеріальними вимогами, в задоволенні яких суд відмовив. Стосовно відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог суд послався на те, що подані ТОВ “Придніпровський металургійний альянс” в обґрунтування зустрічних позовних вимог документи не визнаються судом такими, що підтверджують факт поставки неякісної продукції та недопоставку продукції, оскільки складені з численними порушеннями вимог Інструкцій №П-7 та №П-6.

За апеляційною скаргою ПП “Інтерферум” судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2006 року змінене в частині відмови в задоволенні первісного позову, позов задоволений частково, з ТОВ “Придніпровський металургійний альянс” на користь ПП “Інтерферум” стягнуто 66 451,50 грн. боргу та відповідні судові витрати. В решті судове рішення залишене без змін. Постанова в зазначеній частині мотивована посиланням на приписи ст.ст. 526, 692 Цивільного кодексу України, що передбачають  належне виконання зобов’язання  відповідно до умов договору та обов’язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; пунктом 5.5 договору встановлений строк оплати отриманих партій товару, а саме: 3-5 банківських днів з моменту складення сторонами акту форми №69 або №19.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ТОВ “Придніпровський металургійний альянс” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Вимоги касаційної скарги мотивовані посиланням на порушення судом матеріального та процесуального права, зокрема,  вимог ст. 692 Цивільного кодексу України, оскільки договором передбачений інший порядок розрахунків, ніж той, що встановлений законом, але при цьому умовами договору не встановлений конкретний строк проведення розрахунків; крім того, висновок суду щодо  відсутності підстав для відповідальності постачальника за недопоставку продукції є помилковим.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2005 року між ТОВ “Придніпровський металургійний альянс” (Покупець) та ПП “Інтерферум” (Постачальник) укладений договір №01-08/3, відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався поставити та передати у власність Покупця брухт та відходи чорних металів відповідно до специфікацій,  в яких зазначаються вид та ціна товару та які є невід’ємною частиною договору, а Покупець зобов’язався оплатити  вказаний товар у визначеному договором порядку. Товар поставляється партіями не меншими ніж 100 тон щомісячно, вантажоотримувачем на станції призначення ст. Донецьк Донецької залізниці є ЗАТ “Донецьксталь - металургійний завод” - третя особа у справі (п. п. 3.1, 3.2 договору). Приймання товару Покупцем здійснюється згідно з вимогами Інструкцій №№П-6,П-7 Держарбітражу СРСР з наступним оформленням приймально-здавального акта форми 69(19). (п.4.1 договору). Пунктом 5.5 договору №01-08/3 встановлений порядок оплати поставлених партій товару, відповідно до якого:

- 80% вартості узгодженої партії товару Покупець оплачує шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом двох банківських днів на підставі 4 екземпляру залізничної накладної  станції відправника, які свідчать про відправку такої партії товару;

- 20%  вартості узгодженої партії товару Покупець оплачує шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом трьох - п’яти банківських днів на підставі акта приймання –передачі товару форми №69 або форми №19, які свідчать про фактичну поставку  товару. Таким чином, обов’язок Покупця здійснити остаточний розрахунок за товар виникає з моменту (дати ) складання  акта приймання - передачі форми №69 або форми №19.

На виконання умов договору №01-08/3 позивачем відвантажено (а відповідачем отримано) 794 тони продукції на загальну суму 817 804,50 грн., що підтверджується відповідними залізничними квитанціями та актами приймання - передачі форми №69, які містяться в матеріалах справи. Факт поставки і отримання  товару відповідачем визнається. При цьому, виходячи із змісту  протоколів узгодження цін та додатків до договору, судом апеляційної інстанції встановлено, що зобов’язання позивачем виконано достроково та в більших обсягах ніж передбачено  договором. Разом з тим, сторонами не узгоджено кількість  кожної марки продукції, яка підлягала поставці щомісячно.  Проте, відповідач оплатив отриману продукцію лише частково, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 66 451,50 грн.

Стосовно вимог ТОВ “Придніпровський металургійний альянс” за зустрічним позовом господарські суди встановили, що  акти приймання - передачі продукції за кількістю та якістю складені  товариством з численними порушеннями приписів Інструкцій №№П-6,П-7 Держарбітражу СРСР, тому не можуть бути  відповідними доказами обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до вимог статей 526, 629 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами статті 692 названого Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням норм наведеного законодавства, суд апеляційної інстанції, виходячи з умов договору, встановлених обставин щодо його виконання сторонами, правомірно задовольнив вимоги первісного позову в частині стягнення основного боргу за поставлений товар, та відповідно правомірно відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог, як таких, що не підтверджені відповідними доказами.

В решті постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. у даній справі не оскаржена.

Наведене спростовує доводи, викладені в касаційній скарзі ТОВ “Придніпровський металургійний альянс”, та підтверджує правомірність висновків господарського суду апеляційної інстанції.

Крім того,  силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або  постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Тому доводи касаційної скарги щодо невірної оцінки судами попередніх інстанцій доказів та неправильного встановлення обставин справи не відносяться до компетенції суду касаційної інстанції.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровський металургійний альянс” залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2006р. у справі №20/2    залишити без зміни.

Головуючий  суддя

Г.А. Кравчук

Суддя

Г.М. Мачульський

Суддя

В.І. Шаргало