Справа №2-а-237/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Стеценко В.А.
Номер провадження 22-а/1890/4221/12 Суддя-доповідач - Левченко
Категорія - 99
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Левченко Т. А.,
суддів - Жмаки В. Г., Семеній Л. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області
на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 23 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області (Далі - Управління) про визнання дій протиправними, зобов'язання виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу,
в с т а н о в и л а:
Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 23 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням здійснених за цей період виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -залишенню без змін.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з наявності порушення прав позивача.
Колегія суддів знаходить висновок суду законним та обґрунтованим.
Позивач має статус дитини війни.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»внесені зміни, визначена надбавки дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.
Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги вимоги ст. ст. 99, 100 КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Як вбачається з матеріалів справи представник відповідача в судове засідання суду першої інстанції не з'явився, в письмових запереченнях на застосуванні судом наслідків пропущення позивачем строку звернення до суду не наполягав, а тому суд першої інстанції з огляду на вимоги ч. 1 ст. 100 КАС України, обґрунтовано задовольнив вимоги позивача за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, Законом України „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 23 лютого 2010 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-237/10
- Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області
- Суддя: Левченко Т.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.07.2015
- Дата етапу: 30.07.2015
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-237/10
- Суд: Золочівський районний суд Львівської області
- Суддя: Левченко Т.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.09.2015
- Дата етапу: 23.09.2015
- Номер: 2-а-237/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-237/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Левченко Т.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.09.2015
- Дата етапу: 24.09.2015
- Номер: 6-а/431/21/16
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-237/10
- Суд: Старобільський районний суд Луганської області
- Суддя: Левченко Т.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.09.2016
- Дата етапу: 18.01.2017
- Номер:
- Опис: оприлюднення автоматизації розподілу
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-237/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Левченко Т.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.09.2010
- Дата етапу: 01.10.2010
- Номер: 2-а-237/10
- Опис: Про визнання протиправною бездіяльності УПФУ та зобов’язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-237/10
- Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Левченко Т.А.
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.10.2010
- Дата етапу: 14.10.2010
- Номер: 2-а-237/10
- Опис: про внесення до списку виборців
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-237/10
- Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
- Суддя: Левченко Т.А.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.02.2010
- Дата етапу: 07.02.2010