Справа №2-860/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Аршук Т.М.

Номер провадження 22-а/1890/3006/12 Суддя-доповідач - Левченко

Категорія - 100

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Ведмедь Н. І., Семеній Л. І.,

з участю секретаря

судового засідання Чуприни В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі

про встановлення пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи,-

встановила:

25 березня 2010 року ОСОБА_3 звернувся з позовом, який обґрунтовував тим, що згідно наказу Сумського обласного відділу охорони здоров'я № 321-А від 04.05.1986 року він виїздив у якості фельдшера в розпорядження головного лікаря Бородянської ЦРЛ в зв'язку з трагедією на Чорнобильській АЕС. Він та його колеги зі станції швидкої медичної допомоги згідно з розпорядженням головного лікаря Бородянської ЦРЛ в період з 08 травня 1986 року по 15 травня 1986 року евакуйовували населення безпосередньо з зони відчуження ЧАЕС у небезпечні місця. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотопі йому відмовлено в призначення пільгової пенсії як ліквідатору наслідків Чорнобильської катастрофи на підставі того, що ним не доведено скільки рейсів до небезпечної зони було зроблено бригадою медиків, до якої він входив.

Вважаючи своє право порушеним, просив суд визнати його особисте право на отримання пільгової пенсії, як ліквідатора наслідків Чорнобильської атомної станції. Під час розгляду справи позивач свої вимоги уточнив та просить встановити факт перебування його в населених пунктах в зоні відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи з 08 травня 1986 року по 13 травня 1986 року для врахування управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотопі вказаного періоду при призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Встановлено факт перебування ОСОБА_3 в населених пунктах в зоні відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи з 08 травня 1986 року по 13 травня 1986 року для врахування управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотопі вказаного періоду при призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах.

У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку цивільного судочинства відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи). На підставі п. 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційна скарга розглядається апеляційним судом Сумської області в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши позивача, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії (а. с. 7).

З 08 травня 1986 року по 13 травня 1986 року позивач, який працював фельдшером Конотопської ЦРЛ, був відряджений до Бородянської ЦРЛ. Вказана обставина підтверджується копією посвідчення про відрядження, довідкою Конотопської ЦРЛ від 12 квітня 2010 року № 1114/7 про те, що за роботу в населених пунктах зони відчуження с. Городянка з 08 травня 1986 року по 13 травня 1986 року позивачу виплачена заробітна плата в розмірі 215.40 з урахуванням коефіцієнта (2, 3, 4) 3 (а. с. 15, 21).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_3 з 08 по 13 травня 1986 року знаходився в зоні відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнав вказаний факт доведеним та таким, що підлягає врахуванню управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотопі при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Проте з висновком суду першої інстанції погодитись не можна, так як суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. А тому рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі, посилаючись на те, що відповідач відмовив йому в призначенні пенсії за віком із зменшенням встановленого пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вважаючи своє право на призначення пенсії порушеним, просив визнати за ним право на її отримання. Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просить встановити факт перебування його в населених пунктах в зоні відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи з 08 травня 1986 року по 13 травня 1986 року для врахування управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотопі вказаного періоду при призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

До переліку, визначеному у ч. 1 ст. 256 ЦПК України, юридичний факт, який просить встановити позивач для вирішення спору про призначення йому пенсії на пільгових умовах, не відноситься.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у частині першій ст. 256 ЦПК України, в судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів пенсія за віком призначається із зменшенням встановленого пенсійного віку на 10 років.

Підпунктом г пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 визначений вичерпний перелік документів, які засвідчують особливий статус особи, необхідний для призначення пенсії за віком із застосуванням ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Рішення суду про встановлення факту перебування особи в населених пунктах в зоні відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи в певний період, як документ підтверджуючий особливий статус особи для призначення пенсії за віком із застосуванням ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним Порядком не передбачений.

Оскільки для підтвердження особливого статусу особи для призначення пенсії за віком із застосуванням ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачений не судовий порядок, а інший порядок його встановлення, то вимоги ОСОБА_3 про встановлення факту перебування його в населених пунктах в зоні відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи з 08 травня 1986 року по 13 травня 1986 року для врахування управлінням Пенсійного фонду України в м. Конотопі вказаного періоду при призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України та ухвалення нового рішення по відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195,, 198, 202, 205, 207 КАС України, Законом України „Про внесення змін до розділу XII „Прикінцеві положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатам", колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі задовольнити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі про встановлення пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і з дня її складення в повному обсязі протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -