Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11/490/1100/12 Головуючий у 1 й інстанції - Стовба С.М.
Доповідач - Кузьменко В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:
головуючого -судді Кузьменко В.М.
суддів: Бровченко Л.В., Дрибаса Л.І.
при секретарі Ісаєнкової Є.В.
за участю прокурора Грамма О.А.
адвоката ОСОБА_2
засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи, засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2011 року,
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня, не працюючий, відповідно до ст.. 89 КК України не судимий,
за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 190 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначено 4 роки позбавлення волі,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня, не працюючий, раніше не судимий,
за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 190 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначено 4 роки позбавлення волі,
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 засуджено за те, що 31 серпня 2011 року близько 01 год. за попередньою змовою між собою разом у дворі буд. № 7 по пр.. Трубнікова в м. Нікополі Дніпропетровської області з застосуванням газового балончика відкрито заволоділи мобільним телефоном Айфон 3 Д загальною вартістю 955 грн., який належав потерпілій ОСОБА_5, потім близько 8 год. за попередньою змовою між собою шляхом обману і зловживання довірою умовили потерпілу здати золоту обручку в ломбард і за одержані гроші купити їй подібний телефон. Коли потерпіла погодилася здати обручку, ОСОБА_4 за допомогою свого паспорту здав ломбард обручку потерпілої і одержаними грошима заволоділи, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду в сумі 500 грн.
В апеляціях:
- прокурор просить вирок суду скасувати і справу направити но новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом вимог ст.. 334 КПК України;
- адвокат ОСОБА_2 просить вирок щодо засудженого ОСОБА_4 змінити і призначити йому покарання без позбавлення волі, посилаючись на те, що засуджений визнав себе винним, розкаявся, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності;
- засуджений ОСОБА_3 в основній апеляції просить застосувати до нього ст.ст. 75, 76 КК України, посилаючись на явку з повинною, визнання себе повністю винним, каяття, відшкодування шкоди,позитивну характеристику, находження на утриманні неповнолітньої дитини. В додатковій апеляції засуджений просить вирок суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що кримінальна справа щодо нього сфабрикована, на досудовому слідстві до нього застосовувалися психічний і фізичний вплив з боку працівників міліції, судове слідство проведено з односторонньо, зтверджує, що телефон потерпілої викрав без застосування газового балончика, а таємно і ніяких дій щодо заволодіння золотою обручкою потерпілої він не вчиняв, також просить пом'якшити йому покарання з вище вказаних обставин;
- засуджений ОСОБА_4 як в основній так і в додатковій просить вирок суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що ніякої змови на заволодіння телефоном потерпілої у нього з братом не було і він не бачив, коли брат викрав телефон у потерпілої, але газового балончика до потерпілої не застосовував, другий телефон вони мали намір віддати потерпілій, але не знали де вона перебуває, на досудовому слідстві до них застосовувалися психічний і фізичний вплив з боку працівників міліції, а тому вимушено визнавали себе винними, окрім того вважає, що суд призначаючи йому покарання недостатньо врахував обставини, які пом'якшують покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які підтримали свої апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи вважав за необхідне вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора і засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, апеляція засудженого ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, апеляція адвоката ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчинені злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_5 вбачається, що 30.08.2011 року близько 20 год. вона зустрілася зі своєю подругою, купили пиво і пили його у дворах будинків. Подруга її сп'яніла і в цей час до них підійшов хлопець, який назвався ОСОБА_4 і допоміг відправити подругу на таксі додому. Після цього вона прогулювалася з ОСОБА_4 по алеї. В кіоску придбали пиво «Рево»і пішли у двори, де пили пиво і слухали музику на її Айфоні, який лежав біля ОСОБА_4. Раптом вона відчула різкий біль в очах і неприємний запах. У неї почалась істерика, а ОСОБА_4 сказав, що пропав її телефон і пішов шукати воду, повернувся з водою і разом зі своїм братом, вона вмилася, після чого вони почали думати як бути з телефоном. Брат ОСОБА_4, ОСОБА_5, сказав, що у нього є знайомий, у якого є подібний телефон і його можна умовити продати телефон, але для цього потрібні гроші. ОСОБА_4 запропонував їй закласти її золоту обручку у ломбард. ОСОБА_4 заклав її золоту обручку в ломбард і одержав гроші, але грошей було недостатньо і тоді ОСОБА_5 сказав, що решту грошей він докладе. Їй запропонували почекати у подруги, а вони принесуть туди телефон, але телефон їй ніхто не приніс і тому вона звернулася до міліції.
Показання потерпілої ОСОБА_5 підтверджуються і показаннями самих засуджених протягом досудового і судового слідства, де вони визнавали себе винними розповідали про їх намір і спосіб заволодіння телефоном і золотою обручкою потерпілої.
Винність засуджених також підтверджується протоколом огляду і вилучення у ОСОБА_3 два мобільних телефона, один із яких викрадений у потерпілої, а також протоколом вилучення у ломбарді золотої обручки, яка належить потерпілій та протоколом пред'явлення особи для впізнання, відповідно до якого потерпіла впізнала ОСОБА_4, як особу, яка вчинила злочин щодо неї.
Суд дав правильну оцінку доказам і дії засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ст.ст. 186 ч. 2, 190 ч. 2 КК України кваліфікував вірно.
Доводи засуджених, про те, що кримінальна справа проти них сфабрикована, попередньої змови у них не було, газового балончика проти потерпілої не застосовували, а ОСОБА_3 викрав телефон потерпілої таємно і щодо заволодіння золотою обручкою потерпілої ніяких дій не вчиняв, безпідставні і спростовуються як вище викладеними так і приведеними у вироку доказами.
Призначаючи засудженому ОСОБА_3 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що він повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.
Разом з тим, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі, суд помилково прийшов до висновку про неможливість застосування до нього ст. 75 КК України, оскільки засуджений ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, фактично визнав себе винним у вчинені злочинів, позитивно характеризується, матеріальна шкода у справі відшкодована. При вказаних обставинах колегія суддів вважає можливим застосувати до нього ст.ст. 75, 76 КК України.
Що стосується апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи в першій інстанції, то його доводи про порушення вимог ст.. 334 КПК України, безпідставні, оскільки при постановлені вироку суд, ґрунтуючись на власному переконанні і в достатньо повному обсязі виклав докази у вироку, дав їм оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності.
Безпідставні доводи засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про застосування до них недозволених методів слідства протягом досудового слідства, оскільки про вказані обставини в матеріалах справи відсутні будь-які дані і про вказані обставини засуджені не заявляли як протягом досудового так судового слідства.
Колегія суддів не вбачає у справі протягом досудового і судового слідства таких порушень норм кримінально-процесуального закону, які б потягли за собою безумовне скасування вироку або вплинули б на висновки суду.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи і засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково, адвоката ОСОБА_7 задовольнити, а вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2011 року щодо ОСОБА_4 змінити: вважати його засудженим за ст.ст. 186 ч. 2, 190 ч. 2, 70 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. На підставі ст.. 76 КК України ОСОБА_4 зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. В решті вирок суду щодо ОСОБА_8 і вирок суду щодо ОСОБА_3 залишити -без зміни.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти в залі суду.
Судді: