Судове рішення #2365577
16/92-1656

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2008 р.

Справа № 16/92-1656


Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Центральна районна лікарня м.Козова вул.Зелена, 19,смт.Козова,Козівський район, Тернопільська область        

до  Приватне сільськогосподарське підприємство "Колос" с.Ценів, Козівський район, Тернопільська область         

про  1)стягнення 4547 грн. 89коп. боргу, 591 грн. 43 коп. пені, 76 грн. 06коп. інфляційних нарахувань,146 грн. 64 коп. - 3% річних, 187 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення;

2)розірвання договору оренди автомобіля КАМАЗ в робочому стані Козівській районній комунальній лікарні.

За участю представників сторін:

Позивача: Терлюк О.Я. - представник, довіреність без номера від 13.05.08р.

Відповідача: Не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 29.05.2008 року розгляд справи було відкладено на 12.06.2008 року на 09 год 15 хв, у відповідності до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України.

     Козівська центральна районна комунальна лікарня вул. Зелена, 19, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область звернулось до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" с.Ценів,Козівський район, Тернопільська область  про:

1) стягнення 4547 грн. 89 коп. боргу, 591 грн. 43 коп. пені, 76 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань,146 грн. 64 коп. - 3% річних, 187 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення;

2) розірвання договору оренди автомобіля КАМАЗ, що укладений  01.06.1999 року;

3) зобов"язання  повернути автомобіль КАМАЗ в робочому стані  Козівській центральній районній  комунальній лікарні.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є невиконання відповідачем прийнятих  згідно умов договору  від 01.06.1999 року зобов’язань щодо сплати орендної плати за наданий в оренду автомобіль КАМАЗ, державний номер 35-50 ТЕН.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю.

Учаснику судового процесу в розпочатому судовому засіданні було роз’яснено його права та обов’язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз’яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

      Відповідач відзив на позов не подав, не забезпечив явку в судове засідання свого представника, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

      Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача,  суд встановив наступне.

      01 червня 1999 року між Козівською центральною районною комунальною лікарнею, вул. Зелена, 19, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область , у подальшому «Орендодавець»в особі головного лікаря Дзьордзьо Ю.П. з одного боку, і колгоспом «Золотий колос», у подальшому «Орендар»в особі Свергуна Б.В., з другого боку, був укладений договір без номера оренди, згідно пункту 1.1. розділу 1 якого «Орендодавець»зобов’язувався передати а «Орендар»прийняти в оренду автомобіль КАМАЗ №35-50.

    Згідно пункту 1.2. розділу 1 укладеного Договору вступ «Орендара»в строкове володіння майном настає одночасно з підписанням сторонами договору і акту прийому-передачі.

     Згідно п.3.1. та п.3.2. розділу 3 укладеного Договору відповідно орендна плата перераховується «Орендодавцю»в розмірі 1200 гривень в рік із дня початку експлуатації автомашини рівними частками щомісяця на р.р. 25429200967001 до 1-го числа та розмір орендної плати може бути переглянуто достроково на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

    15.05.1999 року між Козівською центральною районною комунальною лікарнею та колгоспом «Золотий колос»правонаступником якого є приватне с/г підприємство «Колос» був укладений додаток до договору оренди від 01.06.1999 року, в якому сторонами було внесено зміни до п.3.1. договору,  а саме: орендна плата перераховується «Орендарем»«Орендодавцю» в розмірі 2400 грн по 200 грн щомісячно рівними частками, в тому числі ПДВ або сільськогосподарською продукцією по мірі вирощування на р/р «Орендодавця»до 1 числа; цей додаток  вступає в дію з 15.05.2003 року і діє до 1.06.2005 року.

    Також 20.10.2007 року Козівською центральною районною комунальною лікарнею та колгоспом «Золотий колос»правонаступником якого є приватне с/г підприємство «Колос» була укладена додаткова угода №2 до договору оренди від 01.06.1999 року та додатку від 15.05.2003 року, в якому сторонами було внесено зміни до п.3.1. договору, а саме: орендна плата перераховується «Орендарем»«Орендодавцю»в розмірі 2400 грн по 200 грн щомісячно рівними частками на р/р до першого числа або оплата здійснюється сільськогосподарською продукцією по мірі вирощування або іншою продукцією в тому числі паливно-мастильними матеріалами; дана додаткова угода вступає в силу з дня її підписання.

    Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір найму(оренди). Відповідно до ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України №436-ІУ від 16.01.03 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року,  до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. У відповідності до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві  майно у користування за плату на певний строк.

     Згідно ч.1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

    У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

    Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Як вбачається із матеріалів справи, позивачем по справі зобов’язання по договору були виконані, автомобіль КАМАЗ по накладній №36 від 1 червня 1999 року та довіреності  №315 від 01.06.1999 року, що видана ст.водієві Бондару Івану Мироновичу,  був переданий відповідачу в оренду.

       Розділом 4 укладеного Договору передбачені обов’язки «Орендара», зокрема, обов’язок вносити орендну плату.

      Як зазначив позивач в позовній заяві та представник позивача в судових засіданнях, відповідач свій обов’язок щодо сплати орендної плати належним чином не виконував і допустив заборгованість  по орендній платі за період з 01.01.07 р. по 12 червня 2008 року в сумі   4547 грн. 89 коп. Однак з врахуванням пункту 3.1. розділу 3 договору без номера від 01.06.1999 року та додатку від 15.05.1999 року та  додаткової угоди №2 від 20.10.2007 року до договору, суд вважає, що борг відповідача перед позивачем по орендній платі становить 3480 грн.  В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1067 грн. 89 коп. боргу слід відмовити як безпідставні заявлені позивачем, оскільки позивач при укладенні договору без номера від 01.06.1999 року та додатку та додаткової угоди до договору не передбачив умови щодо орендної плати з урахуванням її індексації, а пункт 7.5. розділу 7 договору про те, що взаємовідносини сторін не урегульовані цим договором, регламентуються законодавством, не передбачає, які саме конкретні відносини сторін регламентуються конкретними нормами чинного законодавства.

    За кожен день прострочення сплачується пеня в розмірі 0,5% від суми заборгованості (пункт 3.3. розділу 3 Договору). Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 591 грн. 43 коп., яка нарахована на суму боргу за період з 01.01.07 р. по 12.06.2008 року.

     У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

     Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.  А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

    З врахуванням норм Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами, наявної суми боргу 3480 грн., суд вважає, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 443 грн. 90 коп.  В частині позовних вимог щодо стягнення 147 грн. 53 коп. пені слід відмовити.

    Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 76 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань,146 грн. 64 коп. - 3% річних.

     У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3 % річних від простроченої суми.

Після здійснених розрахунків, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 76 грн. 06 коп. інфляційних нарахувань,146 грн. 64 коп. - 3% річних. як правомірно заявлені і не оспорені відповідачем.

    Також позивач просить суд достроково розірвати договір оренди автомобіля КАМАЗ, що укладений  01.06.1999 року та зобов’язати  повернути автомобіль КАМАЗ в робочому стані  Козівській центральній районній  комунальній лікарні, при цьому посилаючись на ст.782 Цивільного Кодексу України.

    Як вбачається із  договору без номера від 01.06.1999 року, а саме пунктів:

-          7.1. розділу 7 –договір діє з 1 червня 1999 року до 1 червня 2005 року;

-          7.2. розділу 7 –зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін;

     -   7.3. розділу 7 –після закінчення строку дії договору «Орендар»має право на його продовження. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які було передбачено договором. Відповідач по справі після закінчення строку дії договору оренди продовжував користувався орендованим майном, про що свідчить  акт звірки взаємних розрахунків за станом на 01.04.2008 року, який підписаний повноважними представниками позивача та відповідача та скріплений відбитками печаток сторін.

     Суд вважає, що зазначені вимоги позивача є правомірними та підлягають до задоволення, оскільки згідно статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Крім того, ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за  рішенням суду, зокрема, у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань. А такими зобов’язаннями орендаря  згідно частини 3 ст.18 вказаного Закону є вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

    При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33.34 ГПК України, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

      Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

      Керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд


В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір без номера  оренди автомобіля КАМАЗ державний номер 35-50 ТЕН , що укладений 01.06.1999 року з додатком без номера від 15.05.2003 року та з додатковою угодою без номера від 20.10.2007 року  між Козівською центральною районною комунальною лікарнею, вул. Зелена, 19, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область та колгоспом "Колос", с.Ценів,Козівський район, Тернопільська область.            

3. Зобов’язати Приватне сільськогосподарське підприємство "Колос", с.Ценів Козівський район Тернопільська область повернути автомобіль КАМАЗ, державний номер 35-50 ТЕН в робочому стані Козівській центральній районній комунальній лікарні, вул. Зелена, 19, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область.

      Видати наказ.

4.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" с.Ценів,Козівський район, Тернопільська область,  ідентифікаційний код 30588675, на користь Козівської центральної районної комунальної лікарні вул. Зелена, 19, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 02000792 – 3480 грн.боргу , 443 грн. 90 коп. пені, 76 грн. 06 коп інфляційних нарахувань, 146 грн. 64 коп. 3% річних, 144 грн. 61 коп сплаченого державного мита та 91 грн. 25 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

       Видати наказ.

5. В частині позовних вимог щодо стягнення 1067 грн. 89 коп. боргу, 147 грн. 53 коп. пені відмовити.

6.Рішення надіслати сторонам по справі.

       Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

       На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  через місцевий господарський суд.

      

      Рішення підписано: 20. 06.2008 р.


 


Суддя                                                                                          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація