ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21.08.06р. | Справа № А17/175-06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІКА”, м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про скасування податкового повідомлення-рішення №0179101501/0/017910 від 22.05.2006р.
Суддя —Стрелець Т.Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т.А.
Представники:
від позивача: Шабанова Л.В., довіреність без номеру від 08.06.2006р., представник;
від відповідача: Кравцов Б.В., довіреність №16228/9/10-012 від 24.10.2005р., державний податковий інспектор.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛІКА” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про скасування акту ненормативного характеру —податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (у подальшому —відповідач) №0179101501/0/017910 від 22.05.2006р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на винесення спірного податкового повідомлення-рішення з порушенням норм податкового законодавства України, зокрема на те, що воно не містить посилання на підставу нарахування податку на прибуток, не підписано уповноваженою посадовою особою відповідача, не має печатки податкового органу. Також позивач зазначає, що витрати на оренду земельної ділянки, яка знаходиться під об’єктом нерухомості, що використовувався позивачем у власній господарській діяльності, правомірно віднесені до складу валових витрат. Крім того, позивач просить суд звернути увагу на те, що зобов’язання сторін за договором оренди землі зберігають чинність до їх припинення з підстав, визначених у законодавстві, яке регулює зобов’язальні правовідносини, і положення ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (у подальшому —Закон №2181) на спірні правовідносини не розповсюджуються.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, у поданому відзиві вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення не є дійсним, оскільки не відповідає вимогам Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253 (у подальшому —“Порядок”).
У клопотанні від 21.08.2006р. відповідач просить господарський суд відмовити позивачеві у задоволенні позову з підстав відсутності предмету спору.
У судовому засіданні 21.08.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в:
Відповідачем було проведено перевірку податкових декларацій позивача про прибуток. За результатами перевірки був складений Акт “Про результати проведення перевірки податкової декларації про прибуток” від 22.05.2006р. №017910, згідно з яким виявлено заниження позивачем податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 1200,00 грн.
Позивачеві поштою було надіслано податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.05.2006р. №0179101501/0/017910, з якого вбачається, що воно винесене на підставі зазначеного вище Акту перевірки і відповідно до нього позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1260,00 грн., у тому числі 1200,00 грн. —основний платіж, 60,00 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Водночас, вказане податкове повідомлення-рішення не містить підписів посадових осіб відповідача, а також печатки відповідача.
Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі на підставі наступного.
У відповідності з п. 6.1 ст. 6 Закону №2181 у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 Закону №2181, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Згідно з п. 3.2 “Порядку” у випадках, що зазначені в пункті 3.1 даного “Порядку”, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання, складає податкове повідомлення, зокрема, за формою згідно з додатком 2 за наслідками документальних або камеральних перевірок (форма "Р").
Водночас, Додатком №2 до “Порядку” передбачено, що податкове повідомлення-рішення за формою “Р” повинно містити такі обов’язкові реквізити як підпис керівника або заступника керівника податкового органу, а також печатку податкового органу.
Відповідно до п. п. 4.4, 4.5 “Порядку” після складання в той самий день податкове повідомлення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для надсилання (вручення) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення, залишається його копія. Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, спірний документ за своїми ознаками не відповідає визначенню акту ненормативного характеру, який є підставою настання для позивача негативних наслідків у вигляді обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного відповідачем.
Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення не набрало законної чинності, підстави для задоволення адміністративного позву позивача відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Докази, наявні у матеріалах справи, беззаперечно свідчать про відсутність рішення відповідача, яке б порушувало законні права та інтереси позивача і могло би бути оскаржене у судовому порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 КАС України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІКА” повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т.Г. Стрелець
28.08.2006 р.