ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
29.08.06р. |
|
Справа № А17/202-06 |
За позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Павлоград Дніпропетровської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, смт. Юріївка Дніпропетровської області
про стягнення 1699 грн. 31 коп.
Суддя -Стрелець Т.Г.
Секретар судового засідання -Хохлова Т.А.
Представники:
від позивача: Мельник В.В., головний державний податковий інспектор, довіреність №15023/10 від 26.06.06р.;
від відповідача: представник не з'явився.
Суть спору:
Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області (у подальшому -позивач) звернулась до господарського суду з проханням стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач) на користь державного боргу суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб-підприємців у розмірі 1699,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем були порушені строки сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб-підприємців, та не були виконані перша та друга податкова вимоги. Також позивач зазначає, що відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (у подальшому -Закон №2181) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Відповідач правом на надання заперечень на позовну заяву не скористався, явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
У судовому засіданні 29.08.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
В с т а н о в и в:
Відповідач зареєстрований Юріївською районною державною адміністрацією 28.09.2001р.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи і Довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру відповідачеві присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
05.10.2001р. відповідач був взятий позивачем на облік, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків НОМЕР_2.
Під час господарської діяльності у відповідача виникла податкова заборгованість з податку з доходів фізичних осіб-підприємців у розмірі 1699,31 грн., що складається з наступного:
- 520,00 грн. -податковий борг, що виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань, визначених у розрахунку авансових платежів НОМЕР_3;
- 520,00 грн. -податковий борг, що виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань, визначених у розрахунку авансових платежів НОМЕР_3;
- 1,08 грн. -податковий борг, що виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення НОМЕР_4, яке було винесено за Довідкою НОМЕР_5 “Про результати перевірки з питань порушення граничного терміну погашення податкового зобов'язання”;
- 725,88 грн. -податковий борг, що виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення НОМЕР_6, яке було винесено за наслідками акту НОМЕР_7 “Про результати перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування приватним підприємцем ОСОБА_1”.
Водночас, станом на 01.01.2004р. у відповідача обліковувалась переплата з податку з доходів фізичних осіб-підприємців у розмірі 67,65 грн.
Позивачем надано у матеріали справи корінець податкового повідомлення-рішення НОМЕР_4 та корінець податкового повідомлення-рішення НОМЕР_6 з відмітками про те, що 17.02.2005р. та 05.07.2005р. відповідно вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем.
18.08.2004р. відповідачу була виставлена перша податкова вимога НОМЕР_8на суму 452,35 грн., яка була особисто вручена відповідачеві 23.11.2004р.
17.12.2004р. відповідачу була виставлена друга податкова вимога НОМЕР_9 на суму 972,35 грн., яка була особисто вручена відповідачеві 21.12.2004р.
Відповідач не надав у матеріали справи доказів виконання ні першої, ні другої податкової вимог, а також доказів погашення узгоджених податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб-підприємців.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.
Преамбулою Закону №2181 визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
У п. 1.11 ст. 1 Закону №2181 надано визначення податкової декларації, а саме встановлено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Отже, розрахунки авансових внесків з податку з доходів фізичних осіб-підприємців повністю відповідають визначенню "податкова декларація", наведеному в Законі №2181.
Відповідно до п. 5.1 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 для подання податкової декларації.
У відповідності з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 Закону №2181, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки відповідач не сплатив самостійно узгоджені податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-підприємців, вказані податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до абз. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. п. 4.2, 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 п 5.2 ст. 5 Закону №2181.
У пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 передбачений порядок апеляційного узгодження податкового зобов'язання.
Оскільки відповідачем не наданий доказ оскарження податкових повідомлень-рішень НОМЕР_4 і НОМЕР_6 в адміністративному порядку, податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-підприємців вважається узгодженим.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181 встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ від 04.12.1990р. однією з функцій об'єднаних державних податкових інспекцій є подання до суду позовів про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав у матеріали справи належні і допустимі докази наявності у відповідача податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб-підприємців. Водночас, відповідач не спростував наявність зазначеного податкового боргу.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 КАС України, господарський суд, -
П о с т а н о в и в:
Задовольнити позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь державного бюджету (отримувач: відділення Державного казначейства смт. Юріївка, р/р 33211801600380 в УДК в Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540, код платежу 11010200) податковий борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1699 грн. 31 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т.Г. Стрелець
05.09.2006 р.