ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом  Структурного підрозділу "Кобеляцький цукровий завод" товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове об’єднання "Цукровик Полтавщини", Полтавська область смт. Білики 

до  Приватного підприємства "ВАП", Дніпропетровська область, с. Вільне 

про стягнення 1 071 004,55 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача: Шендрик С.І., довіреність № 1325 від 20.05.2008 р.   Від відповідача: Олешко Ю.Г., довіреність № 2 від 01.04.2008 р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява структурного підрозділу "Кобеляцький цукровий завод" товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове об`єднання "Цукровик Полтавщини", Полтавська область смт. Білики–далі по тексту–позивача до Приватного підприємства "ВАП", Дніпропетровська область, с. Вільне–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 857 194,82 грн. основного боргу на підставі умов договору   № К-1 „Син” від  11.06.2007р.

Додатково, за порушення виконання зобов’язань, на підставі п.4.3 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь  176 671,42 грн., що становлять 20% за користування  грошовим авансом, та підставі п.8.3 умов даного договору 37 138,31 грн. пені за порушення терміну розрахунку за одержаний грошовий аванс.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 10 710,04 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

З метою забезпечення позову відповідно до ст.ст.66,67 ГПК України, позивач 22.05.2008р. звернувся до суду з заявою, у якій просить суд накласти арешт на врожай відповідача у 2008 році та накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача без зазначення підстав.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з`явився, позовні вимоги  позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що в порушення  п.3.1.4 та п.3.2.2 умов вищеназваного договору позивач не надав відповідачеві транспортні засоби для вивезення буряка і з вини позивача 2 000 тонн цукрового буряка у відповідача згнили, у зв’язку з чим і нарахування позивачем відповідачеві за недопоставку буряку пені є безпідставним, необґрунтованим і таким, що протирічить матеріалам справи. Не підлягає задоволенню і заява позивача про накладання арешту на врожай 2008 року, на майно та грошові кошти відповідача, оскільки позивач не надає будь-яких доказів та обставин, що зумовили б накладення арешту.    

22.05.2008р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 03.06.2008р. для надання сторонами доказів в обґрунтування своїх позовних  вимог і своїх заперечень.

03.06.2008р. на підставі ст.77 ГПК України слухання справи було відкладено до 12.06.2008р. у зв’язку з тим, що позивач у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав.

12.06.2008р. на підставі  заяви сторін у відповідності з вимогами ст. 69 ГПК України розгляд справи було продовжено до 30.06.2008р.

12.06.2008р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 24.06.2008р. для надання сторонами доказів в обґрунтування своїх позовних  вимог і своїх заперечень.

24.06.2008р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір виробництва та купівлі-продажу цукрових буряків врожаю 2007року  № К-1 „Син”, у відповідності з умовами  якого відповідач зобов’язався виростити, доставити,  відповідно до узгодженого графіку, та продати позивачеві не менше 30 000 тонн цукрового буряка, а при відсутності графіку доставка цукрового буряка провадиться у довільному режимі, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами для огляду в судове засідання та не оспорюється представниками сторін в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги відсутність у відповідача власних транспортних засобів для перевезення такої великої кількості цукрового буряка, а саме: 30 000 тонн, сторони п. 3.1.4 умов вищеназваного договору перебачили, що у разі відсутності у виробника-відповідача, власного транспорту, замовник-позивач надає виробнику-відповідачу транспортні послуги за заявками виробника, що позивачем і було зроблено, а саме перевезено від відповідача  2 695,094 тонни цукрового буряку загальною вартістю 567 805,18 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами для огляду в судове засідання та не оспорюється представниками сторін в судовому засіданні.

Оскільки відповідач в порушення умов вищеназваного договору передав позивачеві цукровий буряк не у повному обсязі, тобто частково виконав взяті на себе зобов’язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 857 194,82 грн. основного боргу на підставі умов договору № К-1 „Син” від 11.06.2007р. мотивуючи тим, що відповідно до п.4.2 даного договору, позивач, по залучених до справи видаткових накладних:

-          № К32-000986 від 27.06.2007р. на суму   42 465,00 грн.;

-          № К32-000970 від 22.06.2007р. на суму 342 285,00 грн.;

-          № К32-000944 від 18.06.2007р. на суму 156 750,00 грн.;

-          № К32-000933 від 14.06.2007р. на суму 513 000,00 грн.;

-          № К32-000925 від 12.06.2007р. на суму 399 000,00 грн.;

передав відповідачеві товар на загальну суму 1 453 500,00 грн., тоді як в позовній заяві посилається  на  загальну  суму переданого товару  в  1 425 000,00 грн., а в самій позовній заяві посилається на видаткові накладні:

-     № К32-000986 від 27.06.2007р. на суму 424 465,00 грн.;

-          № К32-000970 від 22.06.2007р. на суму 342 285,00 грн.;

-          № К32-000944 від 18.06.2007р. на суму 156 750,00 грн.;

-          № К32-000933 від 14.06.2007р. на суму 484 500,00 грн.;

-          № К32-000925 від 12.06.2007р. на суму 399 000,00 грн.;

на загальну суму 1 807 000,00 грн., на які відповідач частково передав позивачеві цукровий буряк на суму 567 805,18 грн., а на суму 857 194,82 грн. відповідач не передав позивачеві цукровий буряк, тоді як до оригіналів даних видаткових позивачем, борг відповідача перед позивачем становить 885 694,82 грн., а відповідно до видаткових накладних, на які позивач посилається в своїй позовній заяві, борг відповідача перед позивачем становить 1 239 194,82 грн. виходячи  з чого, неможливо визначитись з сумою основного боргу.

Додатково, за порушення виконання зобов’язань, на підставі п.4.3 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь  176 671,42 грн.,  що становлять 20% за користування  грошовим авансом, та підставі п.8.3 умов даного договору 37 138,31 грн. пені  за порушення терміну розрахунку за одержаний грошовий аванс.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 10 710,04 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

З метою забезпечення позову відповідно до ст.ст.66,67 ГПК України, позивач 22.05.2008р. звернувся до суду з заявою, у якій просить суд накласти арешт на врожай відповідача у 2008 році та накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача без зазначення підстав.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог до ч.2 ст.530 ЦК України зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений  вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання для огляду та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 857 194,82 грн. основного боргу на підставі умов договору № К-1 „Син” від  11.06.2007р., на якому наполягає позивач у позовній заяві та в судовому засіданні, слід визнати необґрунтованим та не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У залучених позивачем  до матеріалів справи  видаткових накладних:

-          № К32-000986 від 27.06.2007р. на суму   42 465,00 грн.;

-          № К32-000970 від 22.06.2007р. на суму 342 285,00 грн.;

-          № К32-000944 від 18.06.2007р. на суму 156 750,00 грн.;

-          № К32-000933 від 14.06.2007р. на суму 513 000,00 грн.;

-          № К32-000925 від 12.06.2007р. на суму 399 000,00 грн.;

на загальну суму 1 453 500,00 грн., в графі „Умова продажу” позивач зазначив „Звичайний продаж”, тобто по документах, залучених позивачем до справи, товарний кредит-відсутній.

Пунктом 3.1.2 умов вищеназваного договору сторони письмово узгодили, що доставка цукрового буряка проводиться сторонами відповідно до узгодженого графіку, а оскільки графік був відсутній, чого не заперечували сторони в судовому засіданні, доставка буряка проводилась згідно договору у довільному порядку, тобто як позивач доставляв сам 2 625,094 тонни цукрового буряка, так він повинен був і діяти далі по доставці залишку цукрового буряку, або письмово узгодити з відповідачем інший порядок доставки цукрового буряка, що позивачем в порушення вимог ст. 530 ЦК України та умов вищеназваного договору виконано не було.

В порушення п.4.2 умов вищеназваного договору при не розрахунку відповідачем з позивачем цукровим буряком в термін до 15.09.2007р.,  позивач без згоди відповідача мав право самостійно проводити збирання цукрового буряка на полях відповідача до повного погашення наданого кредиту та відсотків по ньому, що позивачем знову в порушення умов договору не було виконано.

В порушення вимог п.4.1 умов вищеназваного договору позивач в термін до 20.01.2008р. після завершення виробничого сезону не склав та не підписав акт звірки взаєморозрахунків сторін, внаслідок чого основна сума боргу не співпадає ані з видатковими накладними, залученими самим позивачем до матеріалів справи, ані з видатковими накладними на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог в самій позовній заяві.

Не підлягають задоволенню і додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі п.4.3 умов вищеназваного договору 176 671,42 грн., що становлять 20% за користування  грошовим авансом, так як ні користування відповідачем грошовим авансом, або користування товарним кредитом позивачем матеріалами справи не було доведено, адже у видаткових накладних, на які позивач посилається як на підстави позовних вимог в графі „Умова продажу” позивач сам зазначив „Звичайний продаж”, тобто по документах залучених позивачем до справи, товарний кредит-відсутній, а грошовий аванс взагалі відсутній в матеріалах справи.

Не підлягають задоволенню і додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на  підставі п.8.3 умов даного договору 37 138,31 грн. пені за порушення терміну розрахунку за одержаний грошовий аванс, так як грошовий аванс взагалі відсутній в матеріалах справи, тобто позивачем відповідачеві взагалі не надавався.

Не підлягає задоволенню і заява позивача від 22.05.2008р. про забезпечення позову  відповідно до ст.ст.66,67 ГПК України, у якій позивач просить суд накласти арешт на врожай відповідача у 2008 році та накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача без зазначення підстав, передбачених чинним законодавством України.

Керуючись ст.ст.525,526,530 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

           В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.