РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 2/122/200/2012Головуючий суду першої інстанції:Деменок С.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.
РІШЕННЯ
"14" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіСіротюка В.Г.
СуддівРошка М.В., Хмарук Н.С.,
При секретаріПостікової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, треті особи - Сімферопольська міська рада, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, виконавчий комітет Центральної районної ради міста Сімферополя, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району міста Сімферополя» про зобов'язання знесення за власний рахунок самочинно збудованої прибудови та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_15 на рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на підставі статті 376 Цивільного кодексу України про зобов'язання знесення за власний рахунок самочинно збудованої прибудови та стягнення моральної шкоди в сумі 5 000 грн., посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1, а відповідачі є власниками сусідньої квартири № 10 до якої вони самовільно звели прибудову до своєї квартири.
Позивач зазначає, що названа самовільна прибудова відповідачів порушує його права, а саме затемнює вікна його жилої кімнати будинку, в місті прибудови до стіни в його квартирі накопичується конденсат, що призводить до сирості на стіні.
Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, треті особи - Сімферопольська міська рада, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, виконавчий комітет Центральної районної ради міста Сімферополя, КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району міста Сімферополя» про зобов'язання знесення за власний рахунок самочинно збудованої прибудови та стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Не погодившись з названим судовим рішенням, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_15 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши представника позивача, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду змінити, виходячи з наступних правових мотивів.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є особою, яка відповідно до закону має право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих будівель, а також недоведеності позивачем позовних вимог щодо його порушеного права саме самочинним будівництвом спірної прибудови.
Такі висновки суду, зокрема, щодо відсутності у позивача права на звернення до суду за захистом порушеного права, не відповідають обставинам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.
Приписи частини першої та четвертої статті 376 Цивільного кодексу України вказують, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відповідно до пунктів 5 та 17 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкту нерухомості мають як органи державної влади, органи місцевого самоврядування, відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а також у випадках порушення прав інших осіб, право на звернення до суду належить і таким особами за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 Цивільного кодексу Украйни).
При такому положенні висновки суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення щодо відсутності права позивача на звернення до суду з позовом про захист порушеного права самочинним будівництвом не відповідають обставинам справи, суперечать закону та є помилковими.
Судом встановлено і про це свідчить зміст матеріалів цивільної справи, що позивач ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 23 листопада 2006 року, виданого виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, є власником квартири АДРЕСА_1 (арк. справи 5).
Наймачем сусідньої квартири № 10 є ОСОБА_9 з яким в цій квартирі разом зареєстровані та проживають ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, що підтверджується копією лицьового договору № 24576, укладеного 15 лютого 2010 року між ОСОБА_9 та КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району міста Сімферополя» (арк. справи 60).
Факт самочинної прибудови до квартири № 10 по вулиці Івана Козлова в місті Сімферополі підтверджується приписом КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району міста Сімферополя» від 03 листопада 2011 року, актами від 03 листопада 2011 року та від 15 листопада 2011 року, складеними майстрами КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району міста Сімферополя», змістом письмового повідомлення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № Ч-1/571/2 від 25 листопада 2011 року (арк. справи 35, 79, 80, 81).
Приписами частини третьої статті 10 та частинами першою та четвертою статті 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Правові підстави та порядок призначення експертизи визначені частинами першою, другою, третьою статті 10, статтями 27, 31, 143-150 Цивільного процесуального кодексу України відповідно до змісту яких, суд на реалізацію принципів змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства призначає експертизу лише за заявою осіб, які беруть участь у справі.
В справі не містяться будь-які заяви та клопотання від позивача про призначення судової експертизи щодо встановлення факту порушення його прав саме самочинною прибудовою відповідачів.
Позивачем суду не надано будь-яких допустимих доказів і в суді апеляційної інстанції в підтвердження того, що самочинною прибудовою відповідачів порушуються його права, а саме затемнення вікна квартири позивача, наявність руйнування зовнішніх стін будинку з боку квартири позивача, шкідливий вплив прибудови на технічний стан будинку в цілому, виникнення сирості та плісняви в квартирі позивача на стіні до якої зовні примикає прибудова відповідачів.
Надані позивачем суду фотографії з зображенням зовнішнього вигляду спірної прибудови не дають об'єктивного уявлення та не свідчать про наявність в квартирі позивача виникнення сирості та плісняви на стіні до якої зовні примикає прибудова відповідачів, а також затемнення вікна квартири ОСОБА_6 (арк. справи 11).
Ухвалюючи рішення в про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про зобов'язання відповідачів знести за власний рахунок самочинно збудовану прибудову та стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги факт недоведеності позивачем обставин та відсутність доказів, які б підтверджували саме його порушене право самочинним будівництвом відповідачів прибудови на земельній ділянці, власником якої є орган місцевого самоврядування.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати також на таке.
За наявності підстав, встановлених статтею 376 Цивільного кодексу України за захистом порушеного права, пов'язаного з самочинним будівництвом прибудови, яке за відповідних підстав може кореспондуватись з правом позивача, право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості можуть реалізувати як органи державної влади, органи місцевого самоврядування (власник земельної ділянки), відповідна інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, а також за відповідних умов прокурор в межах своїх повноважень.
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Приписами пункту 4 частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що підставами для зміни рішення є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статями 303, 304, пунктом 3 частини першої статті 307, пунктом 4 частини першої статті 309, статтями 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_15 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2012 року змінити.
У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, треті особи - Сімферопольська міська рада, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, виконавчий комітет Центральної районної ради міста Сімферополя, Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району міста Сімферополя» про зобов'язання знесення за власний рахунок самочинно збудованої прибудови та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
М. ОСОБА_16 Сіротюк Н. Хмарук