РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 2/0124/1140/2012Головуючий суду першої інстанції:Чорна О.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.

РІШЕННЯ

"21" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСіротюка В.Г.

СуддівСокола В.С., Хмарук Н.С.,

При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

19 березня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачкою він з 03 квітня 1998 року перебуває у зареєстрованому шлюбі від якого вони мають трьох неповнолітніх дітей.

Позивач зазначає, що спільне сімейне життя у них не склалося у зв'язку з різними поглядами на сім'ю та виховання дітей, в наслідок чого виникають сварки та скандали, з 2009 року подружніх стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть, а шлюб носить формальний характер.

ОСОБА_6 вказує, що відносини між ним та дружиною остаточно припинені та примирення між ними неможливе.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2012 року задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зареєстрований 03 квітня 1998 року виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради, за актовим записом № 13.

Не погодившись з названим судовим рішенням, ОСОБА_7. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних правових підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_7

Відповідно до положень частини першої статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

З матеріалів цивільної справи вбачається і це встановлено судом, що виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради міста Ялта 03 квітня 1998 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрований шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 03 квітня 1998 року зроблено відповідний актовий запис за № 13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 (арк. справи 5).

Від цього шлюбу сторони по справі мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. справи 6, 7, 8).

Приписами статті 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя; суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зміст позовної заяви ОСОБА_6 про розірвання шлюбу свідчить про те, що в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на ті обставини, що спільне сімейне життя у нього з відповідачкою не склалося у зв'язку з різними поглядами на сім'ю та виховання дітей, в наслідок чого у них виникають сварки та скандали, з 2009 року подружніх стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть, а шлюб носить формальний характер, відносини між ним та дружиною остаточно припинені та примирення між подружжям неможливе (арк. справи 2-3).

Приписами частини третьої статті 10 та частинами першою та четвертою статті 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали цивільної справи не містять і позивачем суду не надано будь-яких доказів в підтвердження того, що спільне життя між ним та ОСОБА_7 і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх неповнолітніх дітей.

Ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу між сторонами у справі, суд першої інстанції не врахував положення пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» відповідно до якого, дано роз'яснення про те, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Пояснення сторін у справі в суді апеляційної інстанції про обставини та мотиви позивача щодо розірвання шлюбу також підтвердили відсутність об'єктивних даних для висновку, що подальше спільне життя подружжя є неможливим.

При такому положенні рішення суду про розірвання шлюбу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно пункту 4 частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, пунктом 2 частини першої статті 307, пунктом 4 частини першої статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2012 року скасувати і в позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

В. Сіротюк В. Сокол Н. Хмарук