У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про визнання додаткових угод недійсними, зобов'язання провести дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Ч. 4 ст. 203 ЦК України передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення закону про несправедливі умови у договорах, зокрема положення, згідно з якими встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила відсоткової ставки.

Згідно п. 2 ст. 18 закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що 26 серпня 2005 року між ОСОБА_2, який працював у відповідача, та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладений кредитний договір № 014/17-22/1289-70 на суму 11 тис. доларів США зі сплатою 10 % річних строком до 26 серпня 2025 року.

15 травня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено додаткову угоду № 1 про підвищення відсоткової ставки у разі його звільнення з роботи. 16 січня 2009 року було підписано додаткову угоду № 2, згідно якої процентна ставка складає 4 % річних та діє протягом 12 місяців, по закінченню яких розмір процентної ставки встановлюється на рівні процентної ставки, що діяла до моменту укладення додаткової угоди. У випадку, коли з будь-яких причин на поточний рахунок позичальника, припиняться зарахування заробітної плати, кредитор має право у односторонньому порядку прийняти рішення про збільшення процентної ставки за кредитом до розміру, встановленого кредитором за відповідною програмою кредитування на дату прийняття такого рішення.

16 січня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду № 3, за якою сторони домовилися про підвищення процентної ставки до 12,95 % річних, якщо з будь-яких причин на поточний рахунок позичальника припиниться зарахування заробітної плати.

Суди обґрунтовано дійшли висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки зміна процентної ставки договору була погоджена сторонами, кредитний договір був укладений на пільгових умовах, а підвищення процентної ставки після звільнення позивача з роботи фактично зрівнювало позивача зі звичайними позичальниками, що не може вважатись дискримінацією. Позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував застосування до нього психологічного тиску з боку працівників відповідача.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання додаткових угод недійсними, зобов'язання провести дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік