УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/902/2012Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.

"20" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О.,Кустової І.В.,

При секретаріШиловій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про виконання умов договору, стягнення суми, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 23 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в якому просив зобов'язати відповідача виконувати умови договору №324548/01/-4ЄМ2 про банківський вклад від 19 жовтня 2009 року, щомісячно нарахувати на суму вкладу 6010 євро проценти в розмірі 12,3 річних. Крім того, просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті відсотків за період з 20 листопада 2011 року по 19 лютого 2012 року в сумі 113,37 євро та судові витрати.

Ухвалою суду від 30 березня 2012 року прийнята відмова ОСОБА_6 від позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в частині стягнення заборгованості по сплаті процентів за договором про банківський вклад в зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної заборгованості. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 понесені ним судові витрати в розмірі 214,60 грн.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 30 березня 2012 року позов ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про зобов'язання виконувати зобов'язання за договором про банківський вклад залишений без задоволення.

9 квітня 2012 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив вирішити питання про відшкодування витрат на правову допомогу.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 23 квітня 2012 року вказана заява залишена без задоволення.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на ухвалу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити по справі додаткове рішення щодо стягнення з відповідача у відшкодування витрат на правову допомогу 1150 грн.

Апелянт посилається на неврахування судом першої інстанції положень статей 88, 89, 214 ЦПК України, відповідно до яких обов'язок щодо розподілу судових витрат покладено на суд.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов'язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти чи невизначеності доводів суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань є ухвалення додаткового рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 220 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для ухвалення додаткового рішення, оскільки відповідно до положень статей 88 та 89 ЦПК України суд вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Такий висновок суду слід визнати правильним.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно частини 1 статті 89 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що при ухваленні рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_6 щодо примушення відповідача до виконання умов договору, суд ухвалив рішення і стосовно розподілу судових витрат, зазначивши, що витрати, понесені позивачем, задоволенню не підлягають.

За таких обставин, доводи апелянта про неправомірну відмову в ухваленні додаткового рішення не можна визнати обґрунтованими.

Той факт, що при постановленні ухвали від 30 березня 2012 року про залишення частини позовних вимог без розгляду суд не вирішив питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу, не можна визнати підставою для скасування оскаржуваної ухвали від 23 квітня 2012 року, оскільки питання щодо розподілу вказаних судових витрат підлягало одночасному розгляду з заявою позивача про залишення без розгляду вимог щодо стягнення суми заборгованості по процентам за договором банківського вкладу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала від 30 березня 2012 року в установленому законом порядку не оскаржувалась.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали від 23 квітня 2012 року.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 та ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 -ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 23 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.