РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/3513/2012Головуючий суду першої інстанції:Корогодіна О.Е.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.

РІШЕННЯ

"20" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКірюхіної М.А.,

СуддівАдаменко О.Г., Руснак А.П.,

При секретаріБоголюбовій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: АКБ «ТАС-Комерцбанк» про поділ спільного сумісного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна,

за апеляційними скаргами ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя від 25 листопада 2011 року та на додаткове рішення цього ж суду від 22 березня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про поділ спільного сумісного майна подружжя: земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Сімферополі АР Крим, автомобілю «Ніссан Патрол», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобілю «Богдан», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобілю «Мерседес-Бенс», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, автомобільного причепу, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 серпня 1986 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, від якого вони мають двох дітей, та ними було придбано вищезазначене майно. Шлюбні відносини між сторонами припинені у лютому 2010 року.

Остаточно позовні вимоги ОСОБА_6 звелися до поділу земельної ділянки, трьох автобусів «Мерседес -Бенц», автобусу «Богдан», автомобілю «Ніссан Патрол», автомобільного причепу, автомобілю «Лексус». У зв'язку з чим ОСОБА_6 просить поділити майно у такий спосіб: визнати за нею право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 у м. Сімферополі АР Крим, площею 0,045 га, кадастровий номер 01 101 000 00:01:008:0391, автобус «Мерседес-Бенс», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, за ОСОБА_7 - на автомобіль «Ніссан Патрол», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автобус «Богдан», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, автобус «Мерседес-Бенс», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, автобус «Мерседес-Бенс», 2003 року випуску, причіп 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7,

У травні 2011 року ОСОБА_7 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання за ним права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 у м. Сімферополі АР Крим, площею 0,045 га, кадастровий номер 01 101 000 00:01:008:0391, автомобіль «Ніссан Патрол», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автобус «Богдан», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, автобус «Мерседес-Бенс», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4; визнання за ОСОБА_6 права власності на автобус «Мерседес-Бенс», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, причіп 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7, автобус «Мерседес-Бенс», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5. Також, позивач просить поділити кредитні зобов'язання наступним чином: зобов'язати його виконати зобов'язання за кредитним договором на суму 21153 грн. 05 коп., ОСОБА_6 - на суму 66289 грн., оскільки спірне майно, як і зобов'язання за кредитним договором, на думку позивача, є спільним сумісним майном та зобов'язаннями подружжя, які підлягають поділу.

Рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя від 25 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 - задоволено у повному обсязі.

Виділено ОСОБА_6 у приватну власність наступне майно: автобус «Мерседес-Бенс», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 113320, 01 грн., автобус «Мерседес-Бенс», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, вартістю 110174, 36 грн., автобус «Мерседес-Бенс», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 94965, 76 грн., причіп 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7, вартістю 2943, 66 грн., всього на суму 321403, 79 грн.

Виділено ОСОБА_7 у приватну власність наступне майно: земельну ділянку АДРЕСА_1 в м.Сімферополі, вартістю 162000 грн., автомобіль «Ніссан Патрол», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 58103, 81 грн., автобус «Богдан», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 146437,02 грн., а всього на суму 366540, 83 грн.

Поділено зобов'язання за кредитним договором №1101/070/88/320 від 06 липня 2007 року наступним чином: зобов'язано ОСОБА_7 виконати зобов'язання в розмірі 21153, 05 грн., зобов'язано ОСОБА_6 виконати зобов'язання в розмірі 66289, 90 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 22 березня 2012 року виправлена описка, допущена у резолютивній частині рішення від 25 листопада 2011 року щодо поділу кредитних зобов'язань, зазначено, що слід вважати правильним «Розділити зобов'язання по кредитному договору №1101/070/88/320 від 06 липня 2007 року наступним чином: зобов'язано ОСОБА_7 виконати зобов'язання в розмірі 66289, 90 грн., зобов'язано ОСОБА_6 виконати зобов'язання в розмірі 21153, 05 грн.».

Додатковим рішенням від 22 березня 2012 року ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 про стягнення частки вартості автомобіля Lеxus RX 350, кузов НОМЕР_8 номерний знак НОМЕР_6.

В апеляційних скаргах ОСОБА_6 просить скасувати рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя від 25 листопада 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 березня 2012 року і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі в період з 30 серпня 1986 року до 05 липня 2010 року.

Рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 05 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 та ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27 жовтня 2010 року, якою дане рішення залишено без змін, встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин протягом тривалого часу. При цьому позивач, звертаючись до суду з даним позовом у березні 2010 року, зазначив, що сімейні відносини припинені влітку 2009 року. Позивачка по даній справі ОСОБА_6, звертаючись до суду з позовом про поділ майна, вказала, що сімейні відносини припинені у лютому 2010 року.

В період шлюбу подружжям ОСОБА_6 набуте наступне майно: земельна ділянка АДРЕСА_1 в м.Сімферополі, вартістю 162000 грн., автомобіль «Ніссан Патрол», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 58103, 81 грн., автобус «Богдан», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 146437,02 грн., автобус «Мерседес-Бенс», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 113320, 01 грн., автобус «Мерседес-Бенс», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, вартістю 110174, 36 грн., автобус «Мерседес-Бенс», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 94965, 76 грн., причіп 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7, вартістю 2943, 66 грн., автомобіль Lеxus RX 350, кузов НОМЕР_8 номерний знак НОМЕР_6, вартістю 264869 грн.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи те, що загальна вартість майна подружжя, переліченого вище, становить 952281, 31 грн., виходячи з рівності часток подружжя у спільній частковій власності, то вартість Ѕ частки майна, що набуте подружжям в період шлюбу і було предметом розгляду по даній справі є 475406, 81 грн.

Крім набутого майна, подружжя набули й спільні зобов'язання за кредитним договором № №1101/070/88/320, укладеним між АКБ «ТАС - Комерцбанк» та ОСОБА_7 06 липня 2007 року, за яким ОСОБА_7 отримав кредит в сумі 43000 доларів США на строк з 06 липня 2007 року до 05 липня 2017 року під 14 відсотків річних, оскільки суми за даним кредитом використані на придбання спільного майна. Як зазначив у позовній заяві ОСОБА_7, частка заборгованості за кредитним договором відповідачки становить суму 10977, 49 доларів США, або 86722, 17 грн.

Відповідно до ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом.

Сторони по справі підтвердили, що отриманий кредит використано для придбання земельної ділянки, та для ведення спільного господарства.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Таким чином, у результаті придбання подружжям квартири в кредит боргові зобов'язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав кредитний договір.

Між тим, правильно встановивши необхідність врахування спільних кредитних зобов'язань сторін по справі, суд першої інстанції, розділивши грошові зобов'язання між подружжям шляхом зобов'язання ОСОБА_7 виконати зобов'язання в розмірі 21153, 05 грн., та зобов'язання ОСОБА_6 виконати зобов'язання в розмірі 66289 грн., вирішив цей спір у спосіб, який не передбачено чинним законодавством. Висновки суду, зроблені в ухвалі про виправлення описки від 22 березня 2012 року, також є неправильними.

Оскільки ОСОБА_7 зазначив у позовній заяві, що частка заборгованості за кредитним договором відповідачки становить суму 10977, 49 доларів США, або 86722, 17 грн., і це не суперечить іншим матеріалам справи, а 21 жовтня 2010 року ОСОБА_6 внесла до каси банку суму 86869, 37 грн. в погашення заборгованості ОСОБА_7 згідно договору 1101/070/88/320 від 06 липня 2007 року ( а.с.167 том 2), колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_6 виконані свої зобов'язання за кредитним договором.

Вирішуючи питання щодо поділу земельної ділянки, колегія суддів виходить з наступного.

Спірна земельна ділянка, яку бажають отримати у власність як ОСОБА_6, так і ОСОБА_7, припинивши при цьому право власності на неї іншого подружжя, належить до їх спільної сумісної власності, оскільки за договором купівлі - продажу від 12 червня 2007 року була придбана в період шлюбу.

Відповідно до правил ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 роз'яснено, що за відсутності згоди одного із подружжя присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК України ) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової компенсації. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає у їх спільній частковій власності.

Земельна ділянка площею 0, 045 га, розташована за адресою: м.Сімферополь, АДРЕСА_1 цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, є неподільною річчю, оскільки у разі поділу на дві окремі ділянки, кожна з них не відповідатиме за розміром цільовому призначенню - для будівництва житлового будинку, крім того ніхто із сторін не просив про її поділ в натурі. Разом з тим кожний з подружжя не дав своєї згоди на присудження йому грошової компенсації, але кожний з них вніс на депозитний рахунок суду відповідну грошову компенсацію, тому колегія суддів вважає за необхідне залишити її у власності одного з подружжя зі сплатою іншому грошової компенсації вартості Ѕ частки. Вирішуючи питання, кому з подружжя виділити земельну ділянку, колегія суддів виходить з того, що у власності ОСОБА_7 знаходиться квартира АДРЕСА_3 у м.Сімферополі, а також 7/16 часток домоволодіння АДРЕСА_2 у м.Сімферополі, а ОСОБА_6 не має у власності жодного об'єкту нерухомості, що підтверджується відомостями БТІ.

Дійшовши хибних висновків щодо способу поділу земельної ділянки та кредитних зобов'язань, суд також зробив невірні висновки й щодо розподілу іншого майна, зокрема трьох автобусів «Mercedes - Benz», «Богдан», автомобілю «Nissan Patrol», автомобілю Lеxus RX 350 та автомобільного причепу.

Всі дані речі є неподільними.

Позивачка ОСОБА_6 не заперечувала проти припинення її права власності на автомобіль «Nissan Patrol», автобус «Богдан», автобус «Mercedes - Benz», 2003 року випуску, автомобільний причеп та наполягала на визнанні за нею права власності на автобуси « Mercedes - Benz» 2000 та 2004 років випуску.

Позивач ОСОБА_7 не заперечував проти припинення за ним права власності на всі автобуси «Mercedes - Benz» та автомобільний причеп, наполягав на визнанні за ним права власності на автомобіль «Nissan Patrol», автобус «Богдан».

Таким чином, вирішити питання щодо поділу перелічених транспортних засобів можливо без внесення подружжям грошової компенсації на депозит суду, оскільки вони у своїх позовних заявах фактично дали згоду на припинення права власності на транспортні засоби.

Вирішуючи питання про поділ автомобіля «Lеxus RX 350», який було придбано у серпні 2008 року, під час шлюбу, зареєстровано на імя ОСОБА_7 31 серпня 2008 року, а тому є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_7 даний автомобіль на час розгляду справи продано він знаходиться у власності іншої особи, тому можливо лише вирішувати питання про стягнення грошової компенсації.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення грошової компенсації у зв'язку з тим, що автомобіль продано до розірвання шлюбу.

Довіреність на відчуження даного автомобілю ОСОБА_7 видано 29 березня 2010 року ( а.с.264 том 2).

Згідно відомостей у реєстраційній картці транспортного засобу автомобіля «Lеxus RX 350», кузов НОМЕР_8 номерний знак НОМЕР_6, що належить ОСОБА_7 знято з обліку для реалізації 08 квітня 2010 року за довіреністю від 29 березня 2010 року( а.с.265 том 2).

Як вбачається з відповіді начальника відділу РЕР з обслуговування м.Сімферополя, Сімферопольського та Бахчисарайського районів при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 20 жовтня 2011 року оціночна вартість автомобілю «Lеxus RX 350» на момент придбання його ОСОБА_7 згідно звіту №00041060 про експертну оцінку транспортного засобу від 09 квітня 2010 року складає 264869 грн.(а.с.184 том 2).

На час розгляду справи зазначений автомобіль належить ОСОБА_8, який зареєстрував право власності на нього 11 березня 2011 року на підставі довідки рахунку торговельної організації від 18 грудня 2010 року, що підтверджується витягом з реєстраційної системи ДАІ( а.с.266 том 2).

Згідно з частиною 1 статті 63 СК України, частиною 1 статті 65 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (абзац 2 пункту 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Як встановлено рішенням суду у справі про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_7, за яким він звернувся до суду у березні 2010 року, сімейні стосунки між сторонами по справі припинені у лютому 2010 року. Таким чином, спірний автомобіль було відчужено ОСОБА_7 після припинення шлюбних відносин, під час розгляду справи про розірвання шлюбу, а доказів того, що ним отримана згода ОСОБА_6 як співвласниці даного майна, та сплати їй вартості Ѕ частки автомобіля він не надав, тому колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення грошової компенсації на її користь. При цьому колегія суддів вважає, що вартість автомобілю можливо визначити з його дійсної вартості на момент відчуження - 264869 грн. за оцінкою експерта РЕР, оскільки на час розгляду справи автомобіль знаходиться у власності іншої особи. Таким чином, на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню сума грошової компенсації за відчужений ОСОБА_7 автомобіль 132 434, 50 грн.

Загальна вартість 4 - х автобусів, автомобілю «Nissan Patrol» та причепу - 525544 грн., вартість відчуженого автомобіля 264869 грн., а всього - 790413 грн. - виходячи з принципу рівності часток подружжя у набутому майні, частка кожного з них складає 395206, 50 грн. колегія суддів вважає за можливе виділити ОСОБА_7 автомобіль «Nissan Patrol», автобус «Богдан» та причеп, загальною вартістю 207485 грн., а ОСОБА_6 - три автобуси «Mercedes - Benz» загальною вартістю 318459 грн. крім того, до частки майна ОСОБА_7 слід прибавити вартість відчуженого без згоди ОСОБА_6 автомобіля - 264869 грн., що складає суму 472354 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 виділено майна на 76947 грн. більше Ѕ частки загального майна, а частка ОСОБА_6 на таку ж суму менше, відтак з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню грошова компенсація 76947 грн.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи положення п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення первісного та зустрічного позовів, оскільки суд першої інстанції, порушивши та неправильно застосувавши норми матеріального права, зробив висновки, що не відповідають обставинам справи.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 314, 316, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя від 25 листопада 2011 року та додаткове рішення цього ж суду від 22 березня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна та зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ майна задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на автомобіль «Ніссан Патрол», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автобус «Богдан», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, причіп 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7.

Припинити право власності ОСОБА_6 на автомобіль «Ніссан Патрол», 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, автобус «Богдан», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, причіп 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на автобус «Мерседес-Бенс», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, автобус «Мерседес-Бенс», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, автобус «Мерседес-Бенс», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Припинити право власності ОСОБА_7 на автобус «Мерседес-Бенс», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, автобус «Мерседес-Бенс», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, автобус «Мерседес-Бенс», 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію вартості транспортних засобів в сумі 76947 грн.

Визнати право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, площею 0, 045 га, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд і будівель, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Припинити право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, площею 0, 045 га, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд і будівель, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію вартості Ѕ частки земельної ділянки в сумі 81000 грн.

Повернути ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 81000 грн., внесені ним на депозит суду 22 березня 2012 року.

У іншій частині позовів відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Судді: Кірюхіна М.А. Адаменко О.Г. Руснак А.П.