У х в а л а

іменем україни

21 лютого 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мостової Г.І.,

суддів: Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», третя особа: ОСОБА_5, про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Авдієвського міського суду Донецької області від 24 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 жовтня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ «Надра» про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки.

Рішенням Авдієвського міського суду Донецької області від 24 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 жовтня 2011 року, у позові ОСОБА_4 до ВАТ КБ «Надра» про визнання недійсним в цілому та пункту 5 кредитного договору № 201/2006/840/07-КА/416 від 9 червня 2006 року несправедливим та таким, що порушує права споживача банківських послуг, визнання недійсним договору поруки № 201/2006/840/07-КА/416/1 від 9 червня 2006 року укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування оскаржуваних рішень суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вимогами ч. 1 ст. 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи кредитний договір, позивач був ознайомлений з його умовами та погодився з ними, у тому числі й зі змістом п. 5 цього договору, яким передбачена відповідальність позичальника за невиконання взятих на себе зобов'язань.

Доводи заявника про те, що умови кредитного договору суперечать вимогам закону не можуть бути взяті до уваги, оскільки пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Крім цього, не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що кредитний договір та договір поруки повинні бути визнані недійсними з підстав видачі кредиту в іноземній валюті, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ВАТ КБ «Надра» на підставі Банківської ліцензії № 21, зареєстрованої Національним банком України 26 жовтня 1993 року за № 205 та Дозволу № 21-1, виданого цьому банку 26 жовтня 1993 року та додатку до нього, виданого 23 серпня 2002 року Національним банком України, має право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, вести рахунки клієнтів в іноземній валюті, вести кореспондентські рахунки в іноземній валюті, залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

При цьому, п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначено, що індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, й операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. На час розгляду справи законодавством не були визначені межі термінів і сум надання (одержання) кредитів в іноземній валюті.

За таких обставин, встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Авдієвського міського суду Донецької області від 24 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді: В.О. Кузнєцов

М.І. Наумчук