У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2012 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.
суддів: Леванчука А.О. Маляренка А.В.Матвєєвої О.А.Писаної Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві про відшкодування шкоди у зв'язку із травмою на виробництві, за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2009 року, рішення апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві про стягнення з ВАТ «Трест Міськбуд-4» заборгованість по відшкодуванню шкоди за три роки з 1998 року по 2000 рік у розмірі 13285 грн. 06 коп., компенсацію втрат та частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 24860 грн. 70 коп., зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві сплачувати з 01.04.2001 року у розмірі 397 грн. 22 коп.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2009 року позов задоволено частково, а саме зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві при здійсненні ОСОБА_6 виплат щомісячних грошових сум, що компенсують відповідну частину втраченого заробітку врахувати, що станом на 01.04.2001 року розмір відшкодування втраченого ним заробітку становив 271 грн. 02 коп.
В решті вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задоволено частково, а саме зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві провести за період з 11 липня 2004 року перерахунок щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого позивачем заробітку у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, виходячи з розміру відшкодування втраченого заробітку станом на 1 квітня 2001 року 269 грн. 90 коп., та відкоригувати суму, що підлягає доплаті, на індекс зростання цін на споживчі товари і послуги.
В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві звернулося із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої доводи порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 грудня 2011 року на виконання вимог Закону України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України», який набрав чинності 13 листопада 2011 року, зазначена справа передана на розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для розгляду у касаційному порядку.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_6 працюючи у відповідача слюсарем 3 розряду, в грудні 1972 року був травмований на виробництві. Зазначена обставина підтверджена актом форми Н-1 від 27 грудня 1972 року.
У зв'язку із ушкодженням здоров'я позивачу в травні 1973 року МСЕК вперше була встановлена група інвалідності та 35% втрати професійної працездатності. В подальшому МСЕК змінювалася група інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності, з 1989 року по 1992 рік - 3 група інвалідності та 50% ступінь втрати, з 1 жовтня 1992 року ступінь втрати професійної працездатності був встановлений 50% безстроково і 3 група інвалідності.
Для обчислення розміру відшкодування шкоди судами взято середній заробіток працівника за січень-квітень 1992 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд виходив із того, що з 1 травня 1992 року відповідачем проводилося підвищення тарифних ставок по професії відповідного працівника на коефіцієнт 2,25, а тому середній, а тому середній заробіток позивача для нарахування суми відшкодування з 1 травня 1992 року становив 8983,36 крб.
Ступінь втрати професійної працездатності позивача становив 50%, а тому розмір відшкодування втраченого заробітку мав складати 4492,18 крб. протягом до 1 листопада 1992 року.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що станом на 1 квітня 2011 року і на момент передачі справи позивача до Фонду сума відшкодування повинна була становити 269 грн. 90 коп.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві посилалося на те, що Постановою КМУ № 1100 від 03.10.1997 року до Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМУ № 472 від 23 червня 1993 року внесені зміни, якими пункт 28 доповнено абзацом шостим відповідно до якого, перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Також відповідач зазначав, що перерахований розмір втраченого заробітку позивачеві з 03.04.2000 року підлягає порівнянню із середньомісячним заробітком відповідного працівника. А у разі, якщо перерахований розмір втраченого заробітку позивача виявиться більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника, то розмір втраченого заробітку позивача у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності має обмежуватися розміром середньомісячного заробітку відповідного працівника.
Однак, суд на ці обставини уваги не звернув, порівняння розміру втраченого заробітку позивача із середньомісячним заробітком відповідного працівника не здійснив, чим порушив встановлений порядок перерахунку розміру втраченого заробітку потерпілого від нещасного випадку на виробництві.
На зазначені обставини, наголошені відповідачем, судом апеляційної інстанції уваги на звернуто, належної оцінки не надано, а тому рішення суду апеляційної інстанції не можна визнати законним та обгрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2009 року скасувати.
Справу передати на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді:А.О. Леванчук
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва
Т.О. Писана