Справа № 222/298/2012
Провадження №11/0290/630/2012 Категорія: 42
Головуючий у суді 1-ї інстанції Задорожна Л.І.
Доповідач : Дедик
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2012 року
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого-судді: Дедик В.П.
суддів: Аліфінова Ю.Б., Старинця Ю.В.
прокурора: Кузьміна С.В .
засудженого: ОСОБА_2
за участю секретаря: Воронюк О.О.
розглянула 27 червня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Теплицького райсуду Вінницької області від 5 квітня 2012 року, яким засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців, за ч. 1 ст. 135 КК України до 1 року позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначено шляхом часткового складання призначених покарань - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 задоволений, стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 4 000 грн. за надання правової допомоги.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова 10 849 грн. 44 коп.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь Теплицької центральної районної лікарні 1 784 грн. 31 коп.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь Комунального закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» 3 123 грн. 11 коп.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 450 грн. 24 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.
Вирішено питання з речовим доказом.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 5 листопада 2011 року близько 5 год. 10 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1, з двома пасажирами в салоні, рухаючись на швидкості біля 30 км/год. з включеним ближнім світлом фар в темну пору доби по вул. 40-річчя перемоги в с. Соболівка Теплиць кого району Вінницької області, виїхав на зустрічну смугу руху, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, що рухався в попутному напрямку, після чого залишив місце пригоди. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та був доставлений в Теплицьку ЦРЛ.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 11 від 2 лютого 2012 року у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легкого, середнього та тяжкого ступеня важкості.
Водій автомобіля ОСОБА_2 грубо порушив правила дорожнього руху, а саме: п. 10.1 ПДР, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Таким чином порушення вищевказаних правил дорожнього руху ОСОБА_2 знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Крім того, 5 листопада 2011 року близько 5 год. 10 хв. ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1, на вул. 40-річчя Перемоги в с. Соболівка Теплицького району Вінницької, виїхав на зустрічну смугу руху, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, після чого залишив місце пригоди, таким чином поставив потерпілого в небезпечний для життя стан. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та був доставлений в Теплицьку ЦРЛ.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 11 від 2 лютого 2012 року у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легкого, середнього та тяжкого ступеня важкості.
В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати, через неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, за ч. 1 ст. 135 КК України у вигляді одного року позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити шляхом повного складання призначених покарань - у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію з мотивів, наведених в ній, засудженого ОСОБА_2, який просить залишити вирок без змін, оскільки він визнав вину, зробив висновки для себе, позбавлення його волі зробить неможливим відшкодування моральної шкоди потерпілому з яким є домовленість про відшкодування до кінця року, а також поставить його сім'ю в тяжке матеріальне становище, оскільки на його утриманні двоє малолітніх дітей, дружина не працює, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.
В апеляції прокурора зазначено, що призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 судом не взято до уваги, що останній вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, що не відповідає дійсності, оскільки стан сп'яніння зазначено як обставина, що обтяжує покарання.
Також прокурор послався на те, що потерпілий не був присутнім в судовому засіданні за станом здоров'я та не висловив самостійно свою думку з приводу вчиненого злочину.
Проте права потерпілого були захищені, оскільки його інтереси представляв представник, який і висловив позицію потерпілого щодо міри покарання - не позбавляти ОСОБА_2 волі, з такою ж заявою звернувся представник потерпілого і до апеляційного суду.
Призначаючи засудженому ОСОБА_2 покарання суд врахував не тільки ступінь тяжкості вчинених злочинів, але й всі пом'якшуючі та обтяжуючу обставини покарання, особу засудженого, який позитивно характеризується, розкаявся у вчиненому, його молодий вік та те, що на його утриманні двоє малолітніх дітей, відшкодування матеріальної шкоди потерпілому та його позиція не позбавляти волі ОСОБА_2
Враховуючи всі пом'якшуючі обставини судова колегія вважає, що судом правомірно і у відповідності з вимогами Закону прийнято рішення про застосування ст. 75 КК України тільки до основного покарання, а додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами є таким, що повинно виконуватись реально і таке покарання є достатнім для виправлення і попереджання нових злочинів засудженим.
Таким чином, на думку колегії суддів, при призначенні покарання ОСОБА_2 не порушено принцип індивідуалізації покарання, як це зазначено в апеляції, і є таким, що відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.
На підставі викладеного та керуючись ст. 365-367 КПК України
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Теплицького райсуду Вінницької області від 5 квітня 2012 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Судді: