У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 червня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.

суддів: Леванчука А.О. Маляренка А.В.Матвєєвої О.А.Писаної Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Солотвинське лісове господарство» до Гутянської сільської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, товариство з обмеженою відповідальністю «Стара Гута», про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки незаконними, скасування державної реєстрації актів та повернення земельних ділянок, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Івано-Франківської області на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2009 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

Прокурор Богородчанського району звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі ДП «Солотвинське лісове господарство» до Гутянської сільської ради, ОСОБА_6 та інших відповідачів, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок.

В обгрунтування зазначеного позову, прокурор посилався на те, що рішення десятої сесії Гутянської сільської ради від 2 листопада 2007 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншим, виділено у власність земельні ділянки розміром 0,15 до 0,25 га кожному для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Позивач вважає таке рішення незаконним, оскільки земельна ділянка, площею 10 1408 га, що виділена в користування громадянам, у тому числі і відповідачам, вкрита лісовою рослинністю і надана в постійне користування ДП «Солотвинське лісове господарство». Вона передана підприємству у 1996 році, на підставі розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації № 238 від 5 квітня 1996 року, від Богородчанського Міжгосподарського лісгоспу. Про це свідчать картографічні матеріали лісовпорядкування.

Крім цього, надані земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту і не належать до комунальної власності територіальної громади с. Гута.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Івано-Франківської області просить вищевказані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 листопада 2011 року, на виконання вимог Закону України від 20 жовтня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» справу передано на розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди послалися на те, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 6 лютого 2009 року задоволено позов ТОВ «Стара Гута», визнано за ним право власності на 51 земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані в с. Стара Гута урочище «Сумарин», загальною площею 10.1408 га.

Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Наведені підстави для відмови у задоволенні позову прокурора є висновки господарського суду, ухвалених у вищевказаній цивільній справі.

Суди вважали, що відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, відповідно до яких обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляд інших справ, у яких беруть участь у справі ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення у повній мірі не відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор, зокрема, посилався на те, що зміна цільового призначення спірних земельних ділянок не проводилася, крім цього, земля знаходилася поза межами населеного пункту с. Гута і не належить до комунальної власності територіальної громади с.Гута.

Вважаючи встановленими обставини у справі, що спірна земельна ділянка входить до меж Гутянської сільської ради та зміна цільового призначення земельної ділянки проведена на підставі містобудівного обґрунтування, суди послалися на обставини у справі, встановлені у господарській справі про визнання права власності на спірні земельні ділянки.

При цьому судами не враховано, що визнанню права власності на спірні земельні ділянки передувала процедура передачі спірних земельних ділянок фізичним особам у власність та виданню державних актів, чинність яких оскаржує позивач.

Оскільки суди усунулися від встановлення фактичних обставин у справі, не встановили характер спірних правовідносин, допустили порушення норм процесуального права, є всі правові підстави для скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити частково.

Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2010 року скасувати.

Справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.П. Пшонка

Судді:А.О. Леванчук

А.В. Маляренко

О.А. Матвєєва

Т.О. Писана