У х в а л а

іменем україни

21 лютого 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мостової Г.І.,

суддів: Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 2 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2011 року ТОВ «ПростоФінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 2 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року, позов ТОВ «ПростоФінанс» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ПростоФінанс» залишок по кредиту в розмірі 32 289 грн. 65 коп., прострочену заборгованість за щомісячними платежами в розмірі 19 746 грн. 30 коп., штрафні санкції у розмірі 1 527 грн. 59 коп., судовий збір в розмірі 535 грн. 64 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування оскаржуваних рішень суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Вимогами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доводи скаржника про те, що відповідно до п. 7 кредитного договору, позивач має право вимагати погашення зобов'язання, в тому числі суму кредиту після отримання вимоги кредитодавця про дострокове погашення заборгованості, в порядку передбаченому п.п. 5.1.6, 6.2.3 кредитного договору, не заслуговують на увагу, оскільки із матеріалів справи вбачається, що 8 грудня 2008 року позивач направив ОСОБА_4 повідомлення № 01012673966 про збільшення розміру річної процентної ставки за кредитним договором до 15,2 % та про наслідки в разі відмови від збільшення відсоткової ставки, яке отримане останнім 14 січня 2009 року (а.с. 38-39, 43).

Крім того, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суди врахували положення статей 1050, 1054 ЦК і виходили з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним (п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5).

За таких обставин, встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 2 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді: В.О. Кузнєцов

М.І. Наумчук