УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/1567/11
Категорія 27
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.,
суддів: Товянська О.В., Талько О.Б.,
при секретарі судового
засідання: Ковач Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 09 березня 2011 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.04.2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено генеральну кредитну угоду про надання кредитних коштів в сумі 69200 доларів США, у порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами. В забезпечення вимог Банку, що виникають з генеральної кредитної угоди та договорів, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, а також ОСОБА_4 виступив поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_2 по двох кредитних договорах.
У зв'язку з порушенням відповідачами умов кредитних договорів, а саме, несплата тіла кредиту, процентів, пені за користування кредитними ресурсами, просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитом в загальній сумі 256 167,11 грн. та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитом у сумі 308 209,89 грн.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 09 березня 2011 року позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове, яким зменшити розмір неустойки, зобов'язати позивача прийняти у нього сумарну гривневу заборгованість по кредиту та відсоткам у сумі 198 512,14 коп. з розстрочкою платежів на 60 місяців. Зазначає, що суд виніс заочне рішення, чим позбавив його права на захист особистих майнових інтересів, умови кредитної угоди є несправедливими, бо її наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, в кредитних договорах відсутній гривневий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, суми нарахованої пені не співрозмірно завеликі порівняно з боргом.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні, з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_2 24.04.2007 року було укладено генеральну кредитну угоду № 010/95-04/483М, в рамках якої укладено з останнім чотири кредитні договори: № 014/95-04/485М від 24.04.2007 року про надання кредиту у сумі 30 000 доларів США строком на 24 місяці; № 014/95-04/05/652М від 14.02.2008 року про надання кредиту у сумі 9 200 доларів США строком на 24 місяці; № 014/95-04/05/775М від 08.09.2008 року про надання кредиту у сумі 11 900 доларів США строком до 04.09.2015 року; № 014/95-04/05/776М від 08.09.2008 року про надання кредиту у сумі 18 100 доларів США строком до 07.09.2010 року, зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитними ресурсами (а.с.10-21). В цей же день Банк, в забезпечення вимог кредитної угоди та укладених до неї кредитних договорів, уклав з ОСОБА_2 договір іпотеки, згідно з яким останній передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно ( а.с.31-34).
А також зобов'язання відповідати по боргам ОСОБА_2, що виникають з умов кредитних договорів № 014/95-04/05/775М та № 014/95-04/05/776М від 08.09.2008 року взяв на себе ОСОБА_4 за договорами поруки № 12/95-04/06/123М та № 12/95-04/06/122М від 08.09.2008 року ( а.с.35,36).
Встановивши, що боржник за кредитними договорами свої зобов'язання не виконує та не повертає кредит відповідно до встановлених йому графіків, суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про стягнення заборгованості, процентів та пені з боржника і поручителя солідарно.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_2 пені за прострочення кредиту в розмірі 148 548,47 грн., за кредитним договором № 014/95-04/485М від 24.04.2007 року, суд не врахував положення ч.3 ст.551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки ( пені чи іншої штрафної санкції) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Встановлено, що заборгованість по кредиту за вищезазначеним договором складає 81302,25 грн., а нарахована банком пеня за прострочення повернення кредиту - 148 548,47 грн., що майже у два рази перевищує розмір неповернутого кредиту.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе застосувати положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити за кредитним договором № 014/95-04/485М від 24.04.2007 року розмір нарахованої за прострочення повернення кредиту пені до 50000 грн.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Змінити рішення Малинського районного суду Житомирської області від 09 березня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_2 пені за прострочення кредиту по кредитному договору № 014/95-04/485М від 24.04.2007 року.
Зменшити розмір пені за прострочення кредиту по кредитному договору № 014/95-04/485М від 24.04.2007 року з 148548,47 грн. до 50000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/95-04/485М від 24.04.2007 року в розмірі 144 806,27 грн.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді