ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
25.09.06р. | Справа № А23/226/06 |
За позовом Дочірнього підприємства "Меликон-Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Меликон-М", м.Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська
про визнання недійсним рішення
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Бура Н.С. - заступник директора, дов. від 14.09.06 б/нГлухих І.Є. - заступник директора, дов. від 14.09.06 б/н
Від відповідача: Товста В.О. - начальник юр.відділу, дов. від 17.01.06 №79064/9/10-012
Литвицька В.А. - завідувач сектору, дов. від 13.09.06 №16435/9/10-012
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлений позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача від 30.03.06 № 0003092301/0/5684 та від 18.04.06 № 0003092301/1/6953 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 334167,00 грн. за лютий 2006 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем зроблений неправильний висновок про завищення позивачем податкового кредиту через включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з операцій по придбанню векселя в межах бартерного (товарообмінного) договору.
Відповідач позов не визнає, посилається на те, що при перевірці правильності визначення суми податку на додану вартість, заявленої позивачем до відшкодування з бюджету встановлено, що відповідно до Законів України "Про податок на додану вартість" та "Про обіг векселів в Україні" у платника податку на додану вартість, який отримує векселі за борговими зобов’язаннями за поставлену продукцію, не може формуватися податковий кредит, податок на додану вартість не додається до номіналу векселя. Крім того, контрагент позивача - ПП "Територія" не має своїх офісних та складських приміщень. Постачальником ПП "Територія" є ПП "МПК", яке згідно отриманої відповіді від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська за юридичною адресою не знаходиться, з січня 2005 року підприємство не звітує, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 31.03.06.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (відповідачем) проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, напрямок відшкодування –зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів по декларації за лютий 2006 року, за результатами якої складений акт № 41ДСК/23-505/31549679/13 від 21.03.06.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.06 № 0003092301/0/5684, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 334167,00 грн. за лютий 2006 року.
Винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарга –без задоволення.
18.04.06 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003092301/1/6953 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 334167,00 грн. за лютий 2006 року.
Згідно поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд.25), позивачем визначена в розмірі 334167 грн., яка виникла як різниця між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями в січні 2006 року. Напрямок відшкодування –зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних посадкових періодів.
Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26), - визначений 199249 грн.
В ході проведеного відповідачем аналізу правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за січень 2006 року відповідачем встановлено, що позивачем в порушення пп.3.2.1 п.3.2 ст.3, п.4.8 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" віднесено в січні 2006 року до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 343195,90 грн. з операції по придбанню векселя в межах бартерної (товарообмінної) угоди, що привело до завищення бюджетного відшкодування у сумі 334167 грн. та завищення значення рядку 26 декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" у сумі 9028,90 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладений договір з ПП "Територія" № 18/01-06Б від 18.01.06 на проведення товарообмінної (бартерної) операції, предметом якого є зустрічна поставка товарів рівної договірної ціни, яка здійснюється без платежу грошовими коштами на компенсаційній основі.
За умовами цього договору позивач зобов’язувався поставити товар в асортименті згідно додатку № 1 до договору на загальну суму 2059175,40 грн. з урахуванням ПДВ. ПП "Територія" –зобов'язувалось передати товар, визначений в додатку № 2 до договору, а саме: простий вексель № 65305299921777 датою видачі 23.12.05 номінальною вартістю 2059175,40 грн., векселедавець ТОВ "Видавничий дім "Дніпровська хвиля", строк платежу – за пред’явленням.
В додатку № 2 до договору сторони за цим договором визначили вартість товару –простого векселя № 65305299921777 –2059175,40 грн. з урахуванням ПДВ –343195,90 грн.
Відповідно до договору право власності на товар виникає в момент підписання видаткових документів або актів прийому-передачі. Передача товару здійснюється в пункті поставки.
На виконання умов договору № 18/01-06Б від 18.01.06 позивачем за видатковою накладною № 18/01-01 від 18.01.06 переданий товар контрагенту ПП "Територія" на суму 2059175,40 грн., в т.ч. ПДВ- 343195,90 грн., виписана податкова накладна № 18/01-01 від 18.01.06 на суму поставки.
В свою чергу за актом приймання-передачі векселя від 18.01.06 ПП "Територія" передало позивачеві простий вексель ТОВ "Видавничий дім "Дніпровська хвиля" № 65305299921777 датою видачі 23.12.05 номінальною вартістю 2059175,40 грн., та виписало податкову накладну № 1801-02 від 18.01.06 на вартість простого векселя.
Згідно податкової накладної № 1801-02 від 18.01.06 позивачем податок на додану вартість в сумі 343195,90 грн. віднесений до складу податкового кредиту у січні 2006 року.
Висновок, що в даному випадку вексель, отриманий позивачем, не є товаром, а операція з обміну векселя на товар не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, зроблений відповідачем, виходячи з положень ст. 293 Господарського кодексу України, яка дає визначення поняттю міни (бартеру) у сфері господарювання, та п.1.31 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких за твердженням відповідача операції міни товарів на простий вексель є операцією купівлі-продажу, де простий вексель є оплатою товару. У зв’язку з чим за нормою пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" спірна операція не є об’єктом оподаткування.
Крім того, розглядаючи абз.3 п.4.8 ст.4 цього ж Закону як самостійну норму ("Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів"), відповідачем зазначено, що незалежно від того, виданий вексель чи переданий за індосаментом в оплату за товари (роботи, послуги), податкові зобов’язання на вартість такого векселя не виникають, податок на додану вартість не додається до номіналу векселя, та, відповідно, не може формуватися податковий кредит у платника податку на додану вартість, який отримує такий вексель за борговими зобов’язаннями за поставлену продукцію.
Такі твердження відповідача суд вважає помилковими, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
Пунктом 1 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.93 визначено, що цінні папери, в тому числі векселі, виражені у валюті України, є валютними цінностями.
Одночасно відповідно до ст.21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", який діяв під час спірних відносин, вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Таким чином, вексель поєднує в собі ознаки платіжного документа і цінного паперу, у зв’язку з чим вексель може приймати участь в господарських відносинах і бути предметом торгових операцій –купівлі-продажу, міни (бартеру) тощо. Відповідно до ст. 293 Господарського кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.
При цьому сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.
До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.
Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.
В даному випадку зазначені обмеження на спірну операцію з векселем за договором № 18/01-06Б від 18.01.06 не розповсюджуються.
У податкових відносинах вексель також має інший ніж розрахунковий документ юридичний характер.
З урахуванням того, що для цілей оподаткування податком на додану вартість згідно з п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" певні терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування, відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до товарів належать також цінні папери (в даному випадку векселі), що використовуються у будь-яких операціях, крім операції з їх випуску та погашення.
Бартер в розумінні п.1.19 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
В даному випадку простий вексель ТОВ "Видавничий дім "Дніпровська хвиля", переданий ПП "Територія" позивачеві, не приймає участі в операції по його емісії або погашенню, у зв’язку з чим він є товаром.
Передача простого векселя № 65305299921777 за умовами договору № 18/01-06Б від 18.01.06 передбачає перехід права власності на нього до сторони за договором - позивача, а тому має ознаки операції з продажу векселя (товару). Такі операції з продажу товарів відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" є об’єктом оподаткування цим податком.
В перелік операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, зазначених в п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" спірна операція не входить, оскільки за правилами пп.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.
Також відповідно до п.4.8 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", на який посилається відповідач, у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.
В даному випадку, при реалізації договору № 18/01-06Б від 18.01.06 приймав участь вексель третьої особи, яка не є стороною в договорі, не пред'являвся як боргове зобов’язання, а оскільки дана господарська операція позивача з ПП "Територія" не передбачає зарахування грошових коштів на рахунки жодної із сторін і є бартерною, в цій операції з обміну векселя на інший товар вексель № 65305299921777 виступив виключно в якості товару, тому відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" він є об’єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах.
База оподаткування податком на додану вартість такої операції визначається згідно з п.п.4.1. та 4.2 ст.4 вищенаведеного Закону, а саме: база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.
У сторони, що передала вексель по бартерному договору, - ПП "Територія" у відповідності з пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" виникли податкові зобов’язання з податку на додану вартість на дату передачі векселя за актом приймання-передачі від 18.01.06, у позивача, відповідно, - право на податковий кредит.
Згідно п.1.7 ст.1 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняє включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
В даному випадку податкова накладна № 1801-02 від 18.01.06, що стала підставою для віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за спірною операцією, складена у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" від 30.05.97 № 165.
Таким чином, спірна сума податкового кредиту позивача сформована на підставі належним чином оформленої податкової накладної, виписаної ПП "Територія" у відповідності з нормами чинного законодавства.
Посилання відповідача на те, що ПП "Територія" не має складських приміщень і постачальником ПП "Територія" є ПП "МПК", яке за даними ДПІ у Жовтневому районі з січня 2005 року не звітує, його свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 21.03.06, суд також не приймає в якості доказів по справі, як неналежні, подані всупереч вимогам ст.70 КАС України, оскільки не стосуються предмету доказування. В даному випадку товар –простий вексель № 65305299921777 емітований ТОВ "Видавничий дім "Дніпровська хвиля". ПП "МПК" не є його держателем, продавцем ПП "Територія".
У зв’язку з викладеним суд вважає, що висновки відповідача, зроблені в акті перевірки № 41ДСК/23-505/31549679/13 від 21.03.06, суперечать нормам діючого законодавства, винесені на підставі цього акту оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними, підлягають визнанню недійсними. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити позов в повному обсязі.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 0003092301/0/5684 від 30.03.06, № 0003092301/1/6953 від 18.04.06.
Стягнути з державного бюджету на користь Дочірнього підприємства "Меликон-Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Меликон-М", м. Дніпропетровськ, –3,40 грн. судового збору.
Видати виконавчий лист.
Дана постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
| 30.10.06 |
|
|