КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2012 № 04/03/5026/492/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Лобаня О.І.

секретар судового засідання : Криворотько В.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.06.2012 року.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на рішення господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року,

у справі № 04/03/5026/492/2011 (суддя Гура І.І.)

за позовом державного підприємства «Енергоринок»,

до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»,

про стягнення 1 084 819,04 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року у справі № 04/03/5026/492/2011 за позовом ДП «Енергоринок» до ПАТ «Черкасиобленерго», про стягнення 1 084 819,04 грн. - позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 185 353,78 грн. - 3 % та 899 465,26 грн. - інфляційних втрат.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року у справі № 04/03/5026/492/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, на думку апелянта місцевим господарським судом безпідставно задоволено позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Київський апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, визнав подані матеріали достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження.

Представник скаржника в судових засіданнях надав суду свої усні пояснення в яких підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача заперечив проти доводів апелянта з підстав викладених у відзиві та просив залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 18.06.2012 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.

16.02.2011 року позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з відповідача 23 323 128,74 грн., у тому числі: суму основного боргу у розмірі 21314467,52 грн., пеню в розмірі 902527,00 грн., штраф в розмірі 21314, 47 грн., 3% річних в розмірі 183442,01 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 922692,21 грн., а також судові витрати.

06.04.2011 року позивач уточнив розмір позовних вимог просив стягнути з відповідача суму в розмірі 20 436 290,23 грн., в тому числі: 18 417 774,64 грн. основного боргу, 915 278,78 грн. пені, 18 417,77 грн. штрафу, 185 353,78 грн. 3% річних; 899 465,26 грн. інфляційних втрат та судові витрати.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.05.2011 року у справі № 03/5026/492/2011 частково задоволено позовні вимоги державного підприємства «Енергоринок» до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», стягнуто 18 417 744 грн. 64 коп. боргу та 25500 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1, а.с.135-143 ).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року у задоволенні апеляційної скарги ДП «Енергоринок» на рішення господарського суду Черкаської області від 10 травня 2011 року у справі № 03/5026/492/2011 - відмовлено повністю, рішення господарського суду Черкаської області від 10 травня 2011 року у справі № 03/5026/492/2011 - змінено, резолютивну частину викладено у наступній редакції: позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Черкасиобленерго» на користь ДП «Енергоринок» - 18 417 744, 64 грн. боргу та 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено (т.2, а.с. 125-129).

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2011 року касаційну скаргу задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року та рішення господарського суду Черкаської області від 10.05.2011 року в частині відмови в стягненні 3 % річних в сумі 183 442,01 грн., інфляційних в сумі 922 692,21 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у іншому складі суддів. У решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 4.10.2011 року та рішення господарського суду Черкаської області від 10.05.2011 року залишено без змін (т.2, а.с. 167-170).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року у справі № 04/03/5026/492/2011 за позовом ДП «Енергоринок» до ПАТ «Черкасиобленерго», про стягнення 1 084 819,04 грн. - позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ДП «Енергоринок» 185 353,78 грн. - 3 % річних та 899 465,26 грн. - інфляційних втрат.

15.06.2007 року сторони уклали договір № 4071/02 (т.1, а.с. 6-12), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач зобов'язався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 6.4. даного договору остаточний розрахунок за куплену електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного із спеціальним режимом використання) рахунків ВАТ «Черкасиобленерго». У цьому випадку ВАТ «Черкасиобленерго» зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.

Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 року № 575/97-ВР визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачання і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про електроенергетику» купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється. Всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом господарської діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії.

Згідно п. 3.1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (справа про електроенергетику) від 12 лютого 2002 року N3-рп/2002 запроваджений порядок грошових взаєморозрахунків на енергоринку з використанням розподільчих рахунків в установах уповноваженого банку не порушив механізмів функціонування електроенергетики та правову модель господарських відносин. Здійснення банківських операцій у такий спосіб скеровує фінансову схему та правила розрахунків за електроенергію на адресне призначення коштів. При цьому об'єктивно визначені та взаємопогоджені частки доходу кожного суб'єкта відносин не змінюються і не вибувають із володіння власника. Тому Конституційний Суд України вважає, що припис статті 151 Закону України "Про електроенергетику" щодо внесення споживачами плати за продану їм електроенергію виключно на розподільчий рахунок постачальника в уповноваженому банку не суперечить частині четвертій статті 13 та частині першій статті 41 Конституції України.

Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зобов'язання суб'єктів господарювання у цій сфері з приводу купівлі-продажу електричної енергії є договірним, а отже до спірних відносин підлягає застосуванню ст. 625 ЦК України.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, провівши повторний перерахунок, погоджується із висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 185 353,78 грн. 3 % річних та 899 465,26 грн. інфляційних трат.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність порушення права позивача, а відповідно і відсутність підстав для його захисту та стягнення з відповідача присуджених сум, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом. До інших засобів захисту цивільних прав і відноситься передбачені ст.625 ЦК України індекс інфляції та 3% річних. Згідно із підписаними позивачем та відповідачем і скріплених їх печатками актами купівлі-продажу електроенергії (т.1, а.с.13-17), довідкою про стан розрахунків (т.1, а.с. 17), за відповідачем обліковується непогашена заборгованість внаслідок невиконання умов договору, що і порушує права позивача, та надає йому підстави для звернення до суду за їх захистом.

Судова колегія також критично оцінює доводи апеляційної скарги про безпідставність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат оскільки можливість застосування господарських санкцій (пені, штрафу) прямо передбачено п. 7.3.2. договору купівлі-продажу електричної енергії від 15.05.2007 №4071/02 та нормами чинного законодавства.

Також судова колегія враховує антологічну правову позицію ВГСУ викладену у постановах від 22.11.2011 року № 15/072-10/17, від 15.12.2011 року № 03/5026/492/2011, від 31.01.2012 року № 19/52-11, 08.02.2012 року № 8/033-11, також позицію ВСУ викладену в постанові від 02.12.2003 року № 03/302.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, відповідачем не обґрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, враховуючи положення ч. 2 ст. 104 ГПК України зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до прийняття неправильного рішення по справі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, а рішення господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року по справі № 04/03/5026/492/2011 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на рішення господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року у справі 04/03/5026/492/2011 залишити без задоволення

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 року у справі № 04/03/5026/492/2011 залишити без змін.

3. Постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

4. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

5. Матеріали справи № 04/03/5026/492/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Ткаченко Б.О.

Лобань О.І.