ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2012 року Справа № 16/5005/237/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді -Кузнецова І.Л., Герасименко І.М.,

секретар судового засідання -Єрьоміна К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, довіреність від 22 грудня 2010 року №116/10/03-н;

від відповідача -ОСОБА_2, довіреність від 09 лютого 2012 року №1;

від третьої особи - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми", м.Нікополь Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2012 року у справі №16/5005/237/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м.Нікополь

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2012 року у справі №16/5005/237/2012 (суддя Загинайко Т.В.) позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції задоволено частково; звернуто стягнення на нерухоме майно ТОВ "Мода і Ми" на користь позивача на суму 1237074,75 грн. (1155009,82 грн. -заборгованості по кредиту, 52310,13 грн. -процентів, 12924,99 грн. -пені за порушення строків сплати кредиту та 16829,81 грн. пені за порушення строків сплати процентів), а саме вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 193,3 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, з визначенням його початкової ціни у розмірі 1951060,48 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача 24741,50 грн. витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання третьою особою -ФОП ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором та правомірності вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 24 квітня 2007 року №014/05-3/12-2-МСБ-2007.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач -ТОВ "Мода і Ми", звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, з посиланням на ст.35 Закону України "Про іпотеку", зазначає про не направлення позивачем іпотекодавцю та боржнику вимоги про виконання порушеного зобов'язання. Також зазначає, що видача грошових коштів за кредитним договором здійснена особі, яка не мала на це повноважень.

Позивач -ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції у поданому відзиві проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Третя особа -ФОП ОСОБА_4, відзив на апеляційну скаргу не надала, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином /а.с.69-70 т.2/, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалася, явку представників не забезпечила. Враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися щодо законності оскаржуваного рішення, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності третьої особи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін розгляд справи відкладався з 23 травня 2012 року до 25 червня 2012 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

24 квітня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є позивач -ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та третьою особою - ФОП ОСОБА_4 (позичальник) укладено кредитний договір №К-Д 014/05-3/12 /а.с.9-13, 93-97 т.1/, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині №1 цього договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договорі.

Умови кредитування визначені в п.2 ч.1 кредитного договору: розмір та валюта кредиту -190000 доларів США; розмір траншів, кількість траншів -190000 доларів США одноразово; цільове використання кредиту -на придбання нерухомості; річна база нарахування процентів -360 днів у році; дата остаточного повернення кредиту -23 квітня 2017 року.

Згідно п.3 ч.1 кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися процента ставка у розмірі 12% річних.

Пунктом 4 ч.1 кредитного договору встановлено, що повернення кредиту та сплати процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів згідно з графіком погашення до цього договору; детальний порядок повернення кредиту та сплати процентів визначається в частині №2 цього договору.

Додатком №1 до кредитного договору сторонами узгоджений графік повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною кредитного договору від 24 квітня 2007 року №К-Д 014/05-3/12 /а.с.14, 98 т.1/. Відповідно до даного графіку третя особа - ФОП ОСОБА_4 зобов'язана щомісячно сплачувати проценти та погашати заборгованість по кредиту.

Відповідно до п.1.4.1.1 ч.2 кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток №1 до цього договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов ст.1.5 цього договору (п.1.4.1.2 ч.2 кредитного договору);

Пунктом 1.4.1.4 ч.2 кредитного договору встановлено, що у будь-якому випадку, при повному поверненні суми кредиту, нараховані проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту; при простроченні повернення кредиту проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку, передбаченому пунктами 1.4.1.1 -1.4.1.4 цього договору та повинні сплачуватись одночасно з поверненням кредиту.

Згідно п.п.1.5.1.1., 1.5.1.2 ч.2 кредитного договору нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів (пункт 1.5.1.1 частини 2 Кредитного договору ); у випадку повернення кредиту та сплати процентів ануїтетними платежами строк та розмір повернення кредиту та сплати процентів визначається цим договором та графіком повернення кредиту та сплати процентів.

Відповідно до п.1.5.1 ч.2 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та у строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок, вказаний в частині №1 до цього договору.

У п.1.6.1 ч.2 кредитного договору передбачений обов'язок позичальника повністю повернути банку суму кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов, встановлених ст.1.5 цього договору.

Пунктом 1.9.1 ч.2 кредитного договору передбачене право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п.п.2.3.7.-2.3.12 та ст.3 цього договору) та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки (надалі -вимога); при цьому виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30-ти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

При цьому, в п.6.4 ч.2 кредитного договору сторонами узгоджено, що всі повідомлення, які складені у письмовій формі і будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або кур'єром за місцезнаходженням відповідної сторони

Як вбачається із матеріалів справи, на виконанням умов кредитного договору від 24 квітня 2007 року №К-Д 014/05-3/12, позивачем надано третій особі кредит у сумі 190000 доларів США (в еквіваленті 959500 грн.), що підтверджується заявою від 25 квітня 2007 року №04 на видачу готівки /а.с.100 т.1/.

Позичальником зобов'язань за договором належним чином не виконано.

Станом на 11 серпня 2011 року склалася заборгованість з повернення кредиту в сумі 144656,50 доларів США, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17 листопада 2011 року 1 долар США = 7,9845 грн. становить 1155009,82 грн., а також по сплаті процентів в сумі 6551,46 доларів США, що в еквіваленті становить 52310,13 грн.

Факт наявності та розмір вищевказаної заборгованості за кредитним договором відповідачем або третьою особою не заперечуються.

В п.4.1.1 ч.2 кредитного договору встановлено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення; зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору.

З урахуванням прострочки повернення кредиту та сплати процентів пеня за несвоєчасне повернення позичальником кредитних коштів становить 1618,76 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 листопада 2011 року складає 12924,99 грн.; розмір пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами -2107,81 доларів США або 16829,81 грн. Наведений позивачем розрахунок пені /а.с.34 т.1/ судова колегія вважає вірним.

24 квітня 2007 року між позивачем (кредитор) та відповідачем -ТОВ "Мода і Ми" (заставодавець) укладено договір іпотеки №014/05-3/12-2-МСБ-2007 /а.с.17-19, 102-104 т.1/. Згідно умов вказаного договору він забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору від 24 квітня 2007 року №К-Д014/05-3/12 (кредитний договір), укладеного між іпотекодержателем та боржником -суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_4, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого боржник зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 190000 дол. США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору; у відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна (п.1.1. договору іпотеки).

Відповідно до п.1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі -предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 19 лютого 2007 року САВ №123167, видане виконкомом Нікопольської міської ради, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий комунальним підприємством "Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації", витяг від 15 березня 2007 року №1388388, реєстраційний №17876178.

В п.6.1 договору іпотеки сторонами встановлено, що у разі порушення боргового зобов'язання, умов кредитного договору або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.6.2 договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов'язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання боргового зобов'язання, який зазначено у кредитному договорі, у наступних випадках: - якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій);

Як передбачено п.6.4 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, у тому числі за рішенням суду.

Відповідно до 6.5 договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов'язання за цим або кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

В п.6.5.3 договору іпотеки сторони погодили, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; початкова ціна продажу предмета іпотеки прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, якщо така згода не досягнута -спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки; при цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки; у випадку оголошення потворних публічних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право прийняти предмет іпотеки у власність без згоди іпотекодавця.

Як вбачається із матеріалів справи, 19 серпня 2011 року позивачем на адресу третьої особи ФОП ОСОБА_4 та відповідача ТОВ "Мода і Ми" направлено вимогу про порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання від 16 серпня 2011 року №С04-120-1-2/470, в якій вимагалось у тридцятиденний строк повернути в повному обсязі отримані кредитні кошти у загальному розмірі заборгованості позичальника перед банком станом на 11 серпня 2011 року (з урахуванням права банку вимагати дострокового стягнення заборгованості за кредитом) 154934,53 доларів США, в тому числі: 144656,50 доларів США -заборгованості за тілом кредиту, 6551,46 доларів США -заборгованості за відсотками, 1618,67 доларів США -пені по тілу кредиту та 2107,81 доларів США -пені по відсоткам, та повідомлялось, що при невиконанні в зазначений строк цієї вимоги банком буде здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки /а.с.30-32 т.1/.

Факт направлення вказаної вимоги третій особі та відповідачу підтверджується реєстром рекомендованих повідомлень, відправлених Дніпропетровською обласною дирекцією "Райффайзен Банк Аваль" від 19 серпня 2011 року та квитанцією поштового відділення / а.с.11-12, 13 т.2/.

Доказів виконання вимоги позивача та погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем та третьою особою не надано.

У січні 2012 року позивач -ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції звернувся до господарського суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки -належне відповідачу нерухоме майно, на підставі договору іпотеки від 24 квітня 2007 року №014/05-3/12-2-МСБ-2007, за рахунок реалізації якого задовольнити вимоги позивача у сумі 1612346,25 грн.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції.

Як встановлено ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Відповідно до ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу застави, відповідно до ст.572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст.574 ЦК України).

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодавець -особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем; іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель -особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Згідно ст.7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частинами 1, 3, 5 ст.33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором; якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи, що третьою особою порушені зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог банку та звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду, покладених в обґрунтування рішення, і судовою колегією відхиляються як безпідставні.

Факт невиконання позичальником -третьою особою ФОП ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором та наявність і розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи, що є підставою для звернення стягнення заборгованості за рахунок майна відповідача ТОВ "Мода і Ми", переданого в іпотеку.

Твердження відповідача з посланням на ст.35 Закону Україні "Про іпотеку" щодо не направлення банком вимоги про погашення заборгованості по кредиту судова колегія визнає необґрунтованими.

Пунктом 9.6 договору іпотеки встановлено, що всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або телеграм.

Як вірно зазначено господарським судом, реєстр рекомендованих повідомлень та квитанція поштового відділення від 19 серпня 2011 року/ а.с.11-12, 13 т.2/ є належними та достатніми доказами направлення банком відповідачу та третій особі вимоги про погашення заборгованості відповідно до п.6.4 ч.2 кредитного договору та п.9.6 договору іпотеки.

Доводи позивача щодо отримання кредиту не уповноваженою особою судова колегія визнає неспроможними через їх недоведеність та безпідставність.

При цьому судова колегія погоджується з висновком господарського суду про виключення із загальної суми стягнення штрафу в розмірі 47000 доларів США, оскільки позивачем, в порушення вимог ст.ст.33, 34 ГПК України, доказів нецільового використання кредитних коштів, що могло бути підставою для застосування положень п.4.1.2 кредитного договору, не надано.

З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2012 року у справі №16/5005/237/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мода і Ми" -без задоволення.

Повний текст постанови підписано -" 02 " липня 2012р.

Головуючий О.В.Голяшкін

Судді І.Л.Кузнецова

І.М.Герасименко