ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4325/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГорбалінського В.В.
при секретаріКошлі А.О.
за участю:
представника позивача - Федощенко О.О. представника відповідача-3 - Радзимінського Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Широківської районної державної адміністрації Дніпропетрвської області до Зеленобалківської сільської ради (відповідач-1), відділу Держкомзему в Широківському районі Дніпропетровської області (відповідач-2), державного підприємства «Степове» Міністерства оборони України (відповідач-3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 Міністерство оборони України, про визнання рішення недійсним
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Широківської районної державної адміністрації до Зеленобалківської сільської ради, відділу Держкомзему в Широківському районі Дніпропетровської області, державного підприємства «Степове» Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 Міністерство оборони України, в якому з урахуванням змін від 17.05.2012 року позивач просить:
визнати рішення Зеленобалківської сільської ради від 29.03.1999 року № 4-5/ХХІІІ «Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу «Степове» Криворізького району» недійсним та скасувати його;
визнати державний акт на право постійного користування землею, виданий на ім'я радгоспу «Степовий» (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202) недійсним та скасувати його Державну реєстрацію;
зобов'язати Державне підприємство «Степове» Міністерства оборони України повернути Державний акт на право постійного користування землею (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202), виданий на ім'я радгоспу «Степовий» Міністерства оборони України, до відділу Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області;
зобов'язати відділ Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації (віднести землі Зеленобалківської сільської ради площею 3 389,0 га до земель запасу державної власності) з вжиттям заходів по поверненню Державного акту на право постійного користування землею (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202), виданого на ім'я радгоспу «Степовий» Міністерства оборони України до відділу Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.03.2012 року на адресу Широківської районної державної адміністрації надійшов акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.03.2012 року, в якому були зазначені ряд порушень вимог земельного законодавства з використання земель, та клопотання від 15.03.2012 року № 412/12.-1.03 щодо вжиття заходів відповідного реагування. В зазначеному акті зафіксовано, що державний акт на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 видано безпідставно та з порушенням відповідної процедури, а тому використання радгоспом «Степове», правонаступником якого є державне підприємство «Степове» Міністерства оборони України, земельної ділянки площею 3 389 га суперечить Земельному кодексу України. Отже, зазначений державний акт та рішення Зеленобалківської сільської ради, на якому він ґрунтується, підлягають скасуванню, а землі віднесенню до земель запасу.
Оскільки державний акт є правовстановлюючим документом, який посвідчує право користування землею, визнання його недійсним з одночасним скасуванням державної реєстрації, покладає обов'язок на користувача земельної ділянки повернути його до відділу Держкомзему.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.
Представник Зеленобалківської сільської ради в судове засідання не з'явився, 25.04.2012 року та 29.05.2012 року до суду надійшли заяви Зеленобалківської сільської ради про визнання позовних вимог в повному обсязі та відсутності заперечень. Також відповідач-1 надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Представник відділу Держкомзему в Широківському районі Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, 17.05.2012 року та 29.05.2012 року до суду надійшли заяви відділу Держкомзему в Широківському районі Дніпропетровської області про визнання адміністративного позову. Також, в зазначених заявах заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника відділу. Крім того, 19.06.2012 року суду було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач-2 погоджується з фактом допущення зі свого боку порушень щодо порядку оформлення права на постійне користування землею та вважає за необхідне просити суд задовольнити вимогу позивача в частині зобов'язання внести зміни до земельно-кадастрової документації, оскільки відмова в такій вимозі позбавить відповідача-2 можливості привести земельно-кадастрову документацію до вимог чинного законодавства, що негативно вплине на відновлення порушених прав держави.
Представник державного підприємства «Степове» Міністерства оборони України в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що питання про правомірність рішення Зеленобалківської сільської ради та державного акту не може розглядатися, оскільки вказані землі відносяться до земель оборони, а тому загальний порядок надання земельних ділянок у користування, закріплений у ст. 48 та ст. 19 Земельного кодексу України в редакції від 17.03.1999 року не може розповсюджуватися на спірні правовідносини. Крім того, державне підприємство «Степове» не може бути позбавлено земельної ділянки, оскільки її наявність дає можливість забезпечувати населення навколишніх сіл роботою, що є важливим у соціальному плані. До матеріалів справи залученні письмові заперечення на позовну заяву та уточнення до нього.
Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, третя особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про причини неявки в судове засідання до суду не надходило.
01.04.2010 року Конституційний суд України у справі № 1-6/2010 ухвалив рішення за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому зазначив, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування «вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції», слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Оскільки у вказаній справі позивачем - Широківської районною державною адміністрацією - фактично оскаржуються рішення та дії органу місцевого самоврядування - Зеленобалківської сільської ради, який діяв як суб'єкта владних повноважень, та з приводу здійснення ним своїх повноважень, при реалізації яких він діяв як суб'єкт владних повноважень, суд дійшов висновку щодо підсудності вказаної справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши письмові докази в ній, зазначає наступне.
Військовий радгосп «Степовий» Міністерства оборони України було зареєстровано 09.11.1994 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради та на підставі наказу Міністра оборони України від 26.07.2008 року № 375 «Про перейменування військового радгоспу «Степовий» у державне підприємство «Степове» та затвердження його Статуту в новій редакції» військовий радгосп «Степовий» було перейменовано у державне підприємство «Степове». Пунктом 2 вказаного наказу встановлено, що державне підприємство «Степове» є правонаступником усіх прав та обов'язків військового радгоспу «Степовий».
28.05.1997 року на адресу Державної адміністрації Широківського району Дніпропетровської області начальником управління сільського господарства МО України було направлено лист № 198/273, в якому зазначено, що у відповідності з рішенням Міністра оборони України від 20.05.1995 року військовому радгоспу «Степовий» на Криворізькому полігоні виділено у постійне користування 3 440 га землі для виробництва сільськогосподарської продукції на планове постачання Збройних Сил України та прохання видати радгоспу «Степовий» державний акт на право користування землею згідно проекту внутрігосподарського землеустрою, поданого директором радгоспу.
05.06.1997 року за вихідним № 59 директором радгоспу «Степовий» МОУ на адресу Державної адміністрації Широківського району Дніпропетровської області було направлено лист щодо видачі радгоспу «Степовий» МОУ державний акт на право користування згідно проекту внутрігосподарського землеустрою. 3440 га землі, в тому числі 3384 га ріллі і пасовища 56 га.
В 1999 році госпрозрахунковою виробничою землеустройною групою було складено технічний звіт по відновленню окружного кордону радгоспу «Степовий» МОУ Широківського району Дніпропетровської області та видачі державного акту на право користування землею.
09.03.1999 року начальник Криворізької КЕЧ району звернувся до голови Широківської районної ради з листом № 186 щодо розгляду питання про прийняття на баланс місцевими органами влади земельної ділянки площею 3 500 га, на якій розміщені сільськогосподарські угіддя радгоспу «Степное», із земель запасу Криворізького гарнізону, потреба у користуванні якою у Міністерства оборони України відпала.
29.03.1999 року відділ по земельних ресурсах району Широківської районної державної адміністрації надав висновок на виготовлення матеріалів по інвентаризації земель радгоспу «Степовий» МО України та Зеленобалківська сільська рада прийняла рішення № 4-5/ХХІІІ «Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу «Степное» Криворізького району», яким, згідно п/п 34 п. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 27 Земельного кодексу України, сільська рада вирішила прийняти на баланс сільської ради земельну ділянку площею 3 500 га радгоспу «Степное» Криворізького району із земель Криворізького гарнізону.
04.08.1999 року Зеленобалківська сільська рада видала радгоспу «Степовий» Міністерства оборони України державний акт на право постійного користування землею площею 3 389,0 га серії ІІ-ДП № 002864 Шр № 202, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за Шр № 202.
07.03.2012 року відділом Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДП № 002864 Шр № 202, виданий 04.08.1999 року радгоспу «Степовий» Міністерства оборони України, правонаступником якого є державне підприємство «Степове», був виданий з порушенням вимог статтей 7 та 19 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року. Земельна ділянка загальною площею 3 389,0 га була надана у постійне користування радгоспу «Степове» Міністерства оборони України, правонаступник якого державне підприємство «Степове», з порушенням процедури її надання у постійне користування, на підставі рішення Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області № 4-5/ХХІІІ від 29.03.1999 року. «Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу «Степное» Криворізького району». На час перевірки державне підприємство «Степове» використовує земельні ділянки загальною площею 3 389,0 га без правовстановлюючих документів на землю.
Відповідно до інформації відділу Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області, наданої 12.06.2012 року до суду, станом на 01.01.2012 року у статистичній звітності за ф. 6-Зем за радгоспом «Степовий» відображені земельні ділянки загальною площею 3 389,0 га.
Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин, порядок набуття і реалізація права на землю, а також порядок його припинення тощо до 01.01.2002 року регулювалися Земельним кодексом України від 18.12.1990 року, а з 01.01.2002 року регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року.
Оскільки, частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а спірні правовідносини виникли до 01.01.2002 року, суд при вирішенні вказаної справи вважає за потрібне застосувати Земельний кодекс України від 18.12.1990 року в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України (в редакції станом на 29.03.1999 року) встановлено, що відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.
Статтею 9 цього Кодексу була визначена компетенція сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин, в якій зазначено, що до відання вказаних рад на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу та припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною.
В судовому засіданні з акту перевірки та пояснень представників Широківської районної державної адміністрації та державного підприємства «Степове» судом було встановлено, що землі площею 3 389,0 га, що обліковуються за радгоспом «Степовий», знаходяться у віданні Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, а, отже, вирішення питань щодо припинення права користування вказаними земельними ділянками, надання їх у користування та переведення їх з однієї категорії до іншої на той час було віднесено до компетенції Зеленобалківської сільської ради.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (в редакції станом на 29.03.1999 року) встановлено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки.
Частиною 5 вказаної статті визначено, що припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.
Порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою визначений статтею 29 Кодексу, частиною 1 якої передбачається, що припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.
Також, главою 13 зазначеного Земельного кодексу України визначено поняття земель запасу та їх призначення (статті 80 та 81).
Так, статтею 80 Кодексу визначено, що землями запасу визнаються всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до статей 27 і 28 цього Кодексу, а статтею 81 передбачено, що землі запасу перебувають у віданні сільських, селищних районних, міських, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Рад народних депутатів і призначаються для передачі у власність або надання у користування, в тому числі в оренду, переважно для сільськогосподарських потреб.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.1999 року землекористувач - Криворізька квартирно-експлуатаційна частина району - добровільно відмовився від земель площею 3 500 га, які віднесені до відання Зеленобалківської сільської ради, у зв'язку з відсутністю у Міністерства оборони України потреби у користуванні ними. 29.03.1999 року Зеленобалківська сільська рада на своїй п'ятій сесії двадцять третього скликання прийняла рішення про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь площею 3 500 га радгоспу «Степовий» із земель Криворізького гарнізону, тобто прийняла відповідне рішення про припинення права користування землями.
Отже, фактично з 29.03.1999 року у землекористувача - Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району припинилося право користування вказаними землями площею 3 500 га, що перебували у фактичному використанні радгоспу «Степовий», та вказані землі визнаються землями запасу.
За вказаних обставин, суд також вважає безпідставними заперечення державного підприємства «Степове» щодо віднесення вказаних земель до земель борони, оскільки саме до повноважень Зеленобалківської сільської ради в 1999 році відносилась компетенція переведення земель з однієї категорії до іншої і вказана подія фактично відбулася на підставі рішення Зеленобалківської сільської ради від 29.03.1999 року № 4-5/ХХІІІ «Про прийняття на баланс сільської ради земельних угідь радгоспу «Степное» Криворізького району».
Порядок надання земельних ділянок у користування в 1999 році визначався статтею 17 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року у відповідній редакції.
Так, вказана стаття передбачала наступні умови отримання земельної ділянки у користування.
Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обґрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали.
Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.
При цьому в силу ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
З матеріалів справи судом вбачається, що фактично Зеленобалківською сільською радою не приймалося рішення про надання земель у користування радгоспу «Степове» Міністерства оборони України, а як підставу надання земель у постійне користування в Державному акті зазначено рішення Зеленобалківської сільської ради від 29.03.1999 року № 4-5/ХХІІІ, яке, як було встановлено раніше, не має жодного відношення до надання земель у користування. Таким чином, відповідач - Зеленобалківська сільська рада під час видачі радгоспу «Степовий» Державного акту на право постійного користування землею площею 3 389.0 га від 04.08.1999 року Шр № 202 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначалися законодавством, діючого на момент вчинення відповідної дії, а отже дії по видачі радгоспу «Степове» Міністерства оборони України державного акту на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 є протиправними.
Водночас суд зазначає, що визнання вказаних дій Зеленобалківської сільської ради протиправними не є підставою для скасування рішення Зеленобалківської сільської ради від 29.03.1999 року № 4-5/ХХІІІ як підставу для вчинення вказаних дій, оскільки саме по собі рішення Зеленобалківської сільської ради не суперечить чинному на момент його прийняття законодавства та винесено відповідачем-1 в межах своєї компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Згідно ч. 1 ст. 23 вказаного кодексу, яка визначає документи, що посвідчують право на земельну ділянку, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Оскільки, судом встановлено протиправний характер дій відповідача-1 по видачі радгоспу «Степове» Міністерства оборони України державного акту на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202), суд для повного відновлення порушених прав вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати державний акт на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202 та скасувати запис про державну реєстрацію державного акту на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202).
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року в редакцій, чинній на момент розгляду справи, встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі, затвердженого наказом Держкомзему від 17.06.2008 року № 123, управління (відділ) Держкомзему в районі (далі - управління (відділ)) є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.
Згідно пункту 3 вказаного Положення одним із основних завдань управління (відділу) є, зокрема, організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру та координація робіт з підготовки земельно-кадастрової документації.
Таким чином, саме до компетенції відділу Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області віднесено ведення державного земельного кадастру та підготовка земельно-кадастрової документації відносно земель Зеленобалківської сільської ради.
Оскільки судом встановлено, що землі площею 3 389,0 га були безпідставно передані у постійне користування радгоспу «Степовий», а державний акт та його реєстрація підлягають скасуванню, тобто вказані землі фактично не є у власності або користуванні громадян та юридичних осіб, з урахуванням пояснень відділу Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області щодо неможливості самостійно провести земельно-кадастрову документацію у відповідності до вимог чинного законодавства, суд вважає за потрібне зобов'язати зазначений відділ внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації щодо віднесення землі Зеленобалківської сільської ради площею 3 389,0 га до земель запасу.
Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Проте суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Так як, під час розгляду справи судом достеменно було встановлено, що Зеленобалківська сільська рада діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначалися Конституцією та законами України, та вчинила дії, для вчинення яких не мала підстав, суд, враховуючи вимоги процесуального закону щодо повного захисту прав, свобод та інтересів особи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з виходом за межі повних вимог, а саме:
визнати протиправними дії Зеленобалківської сільської ради по видачі радгоспу «Степове» Міністерства оборони України державного акту на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202);
визнати протиправним та скасувати державний акт на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202);
скасувати запис про державну реєстрацію державного акту на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202);
зобов'язати відділ Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації щодо віднесення землі Зеленобалківської сільської ради площею 3 389,0 га до земель запасу.
Водночас суд не вбачає правових підстав для зобов'язання Державне підприємство «Степове» Міністерства оборони України повернути Державний акт на право постійного користування землею (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202), виданий на ім'я радгоспу «Степовий» Міністерства оборони України, до відділу Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області та для зобов'язання відділ Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області вжити заходи по поверненню Державного акту на право постійного користування землею (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202), виданого на ім'я радгоспу «Степовий» Міністерства оборони України до відділу Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області.
Так, позивач, обґрунтовуючи вказані вимоги, послався на Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах своїм наказом від 04.05.1999 року № 43.
Водночас, суд зазначає, що вказаний обов'язок особи, у якої перебував державний акт, повернути його до архіву державного органу земельних ресурсів, у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою був передбачений вказаною Інструкцією до 05.07.2010 року, проте постановою Вищого адміністративного суду України від 20.04.2010 року, винесеною по справі № К-8025/09, вказана норма була визнана протиправною та скасована.
Отже вказані вимоги задоволенню не підлягають.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених судових витрат у розмірі 32,19 грн. сплаченого судового збору та позовну заяву задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Широківської районної державної адміністрації судові витрати у розмірі 16,10 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Широківської районної державної адміністрації до Зеленобалківської сільської ради, відділу Держкомзему в Широківському районі Дніпропетровської області, державного підприємства «Степове» Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 Міністерство оборони України, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Зеленобалківської сільської ради по видачі радгоспу «Степове» Міністерства оборони України державного акту на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202).
Визнати протиправним та скасувати державний акт на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202).
Скасувати запис про державну реєстрацію державного акту на право постійного користування землею від 04.08.1999 року Шр № 202 (бланк серії ІІ-ДП № 002864, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за номером Шр № 202).
Зобов'язати відділ Держкомзему у Широківському районі Дніпропетровської області внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації щодо віднесення землі Зеленобалківської сільської ради площею 3 389,0 га до земель запасу.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Широківської районної державної адміністрації судовий збір у розмірі 16,10 грн. (шістнадцять грн. 10 коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений в повному обсязі 25.06.2012 року
Суддя В.В. Горбалінський