ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

22 червня 2006 р.

№ 90/10-06

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О. В. –головуючого Полянського А. Г. Фролової Г. М.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “”КОХАВ”

на постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського  суду від 24.05.2006 року

у справі

№ 90/10-06 господарського суду Київської області

за позовом

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк”

до	Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “”КОХАВ”

про	стягнення 112101,60 грн.

встановив:      

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про державне мито” державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів. Таким чином, державне мито, із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинно бути перераховане наступним чином:

Одержувач: ВДК у Печерському районі;

Ідентифікаційний код: 26077922;

Банк одержувача: управління Державного казначейства в м. Києві;

МФО: 820019;

Розрахунковий рахунок №31116095600007;

Код економічної класифікації доходів: 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій”;

Символ звітності банку (095)

Додане до касаційної скарги платіжне доручення про сплату держмита від 25.05.2006 року №32 не може слугувати доказом сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки невірно зазначено розрахунковий рахунок а також одержувача платежу.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “”КОХАВ” не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 45-47, 86, 111, пунктом 4 частини  1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “”КОХАВ” на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського  суду від 24.05.2006 року у справі № 90/10-06 господарського суду Київської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий                                                                           О. Муравйов

Судді                                                                                       А. Полянський

           

                                                                                    Г. Фролова