УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 2-0117-943/2011Головуючий суду першої інстанції:Асанов Е.Н.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кузнєцова О. О.
"18" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Кузнєцової О.О.
Суддів Берещанської І.І. Новікова Р.В.
При секретаріТаранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом Сакського міжрайонного прокурора АР Крим в інтересах Сакської районної державної адміністрації АР Крим до Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання ордеру недійсним,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30.11.2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Сакський міжрайонний прокурор в інтересах Сакської районної державної адміністрації звернувся з позовом до Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини про визнання ордеру недійсним, мотивуючи вимоги тим, що 22.11.2004 року згідно зі списком розподілу службового житла, затвердженого протоколом житлової комісії Сакського гарнізону № 18, ОСОБА_6 на склад сім'ї у 2 особи була надана двокімнатна квартира № 21, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. 07.12.2004 року ОСОБА_6 видано ордер, але лише 15.12.2004 р. Сакською районною державною адміністрацією розпорядженням № 1171-р вказану квартиру було включено до числа службових. Посилаючись на порушення норм Житлового кодексу та Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 04.02.1988 року, оскільки розпорядження №1171-р було прийняте пізніше, ніж був виданий сам ордер на службове приміщення, просив визнати його недійсним.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30.11.2011 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по задоволення позову.
У запереченнях Євпаторійська КЕЧ просить апеляційну скаргу відхилити, вказавши на неспроможність наведених в ній доводів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та поданих на неї заперечень, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2004 р. житловою комісією Сакського гарнізону вирішено розподілити службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 34,3 м2 для подальшого розподілу старшому лейтенанту ОСОБА_6 зі складом сім'ї у дві особи на Сакський центральний військовий клінічний госпіталь (а.с. 4).
На виконання вказаного рішення 07.02.2004 року на ім'я ОСОБА_6 було видано спеціальний ордер за № 324 на вселення у вищевказану службову квартиру (а.с. 6).
Розпорядженням Сакської РДА № 1171-р від 15.12.2004 року квартиру включено до числа службових для проживання старшого ординатора відділення відновлюваного лікування № 1 Сакського центрального військового клінічного госпіталю ім. Пирогова капітана медичної служби ОСОБА_6 у складі сім'ї із 2 осіб, на ім'я якого КЕЧ Євпаторійського району видати ордер (а.с. 7).
Наказом заступника міністра оборони України від 12.08.2008 року № 153 ОСОБА_6 переведений на нове місце служби до в/ч А1931.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 23.09.2010 р., яке набрало законної сили, за позовом Євпаторійського КЕЧ району ОСОБА_6 і ОСОБА_10 виселено з квартири без надання іншого житлового приміщення (а.с. 26-27) та відповідно до Акту державного виконавця від 17.11.2011 р. судове рішення виконано (а.с. 39).
Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених вимог та пропуск строку звернення до суду з вимогою про визнання ордеру недійсним.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони засновані на матеріалах справи та відповідають нормам матеріального права.
Так, статтею 59 ЖК України встановлено, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організації на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, прокурор в інтересах Сакської РДА звернувся до суду з позовом за спливом понад шість років з часу видачі ордеру та вирішення питання про встановлення статусу приміщення.
Підстав вважати, що Сакській РДА весь цей час не були відомі обставини надання ОСОБА_6 жилого приміщення немає та будь-які докази на підтвердження цього ні прокурором ні Сакською РДА суду не надано і судом це не встановлено.
Крім того, ні прокурор ні Сакська РДА зазначене судове рішення в апеляційному прядку не оскаржили.
Посилання апелянта на положення п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України (виключена на підставі Закону № 4176-VI від 20.12.2011 року) щодо строків позовної давності є безпідставним та ґрунтується на помилковому розумінні закону.
Доводи представника апелянта відносно того, що обставини видачі спеціального ордеру на жиле приміщення до встановлення статусу службового приміщення стали відомі ОСОБА_10 у 2010 року не мають правового значення для вирішення справи, оскільки прокурор звернувся до суду не в її інтересах, а в інтересах Сакської РДА.
Оцінивши доводи апеляційної скарги, у тому числі щодо дотримання вимог чинного законодавства при видачі ордеру, колегія суддів вважає, що вони висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Судом встановлено, що ОСОБА_6, як військовослужбовцю, на склад сім'ї з двох осіб (він та ОСОБА_7) у зв'язку з наявним у нього правом було видано ордер на службове приміщення у відповідності до норм ЖК України, Положення про надання службових житлових приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 04.02.1988 року та Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 20 від 03.02.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 20.02.1995 р. за № 43/579.
Отже за таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим та дослідженим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого, вирішуючи спір у межах заявлених вимог, ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого за апеляційною скаргою немає.
Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 30 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.