Справа 22ц-0590-3590-2012 Головуючий у 1 інстанції Ткаченко Л.Я.

Категорія 52 Доповідач Новосядла В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2012 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Новосядлої В.М.,

суддів Азевича В.Б., Канурної О.Д.,

при секретарі Сидельніковій А.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Донецька залізниця» на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 10 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Донецька залізниця», колійної машинної станції №191 м. Іловайськ державного підприємства «Донецька залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

1 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Донецька залізниця», колійної машинної станції №191 м. Іловайськ державного підприємства «Донецька залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог він посилався на те, що з 30 листопада 2006 року працює монтером на колійній машинній станції №191 м. Іловайськ державного підприємства «Донецька залізниця».

Наказом №6-/0с від 21 липня 2011 року він був звільнений з роботи за пунктом 7 частини 1 статті 40 КЗпП України за знаходження на робочому місці у нетверезому стані, яке мало місце 13 липня 2011 року.

Позивач зазначає, що 13 липня 2011 року він із бригадою монтерів, після отримання інструктажу по техніці безпеки, був допущений до роботи на станції Скотова. Приблизно біля 10 години він у складі бригади, за командою сигналіста зійшов на узбіччя колії. До них під*їхала машина, із якої вийшов чоловік, підізвав його до себе і запропонував дихнути на нього.

Цей чоловік представився працівником обласної транспортної міліції, підізвав до себе в.о. дорожнього майстра путівої колійної станції №191 м. Іловайськ Ткаченко і заступника начальника колійної машинної станції №191 Іловайськ з вимогою відсторонити його від роботи.

Позивач, вважає, що керівництво служби колій, виконуючи вимогу працівника міліції звинуватило його в зловживанні спиртними напоями, з чим він категорично не погодився.

При цьому Акт про те, що він знаходився у нетверезому стані не складався, у лікарню на обстеження його не направляли, аналіз крові на наявність в ній алкоголю він не здавав.

21 липня 2011 року він був присутній на засіданні профспілкового комітету, однак йому не були надані роз*яснення щодо підстав його звільнення з роботи.

25 липня 2011 року, після отримання копії наказу про звільнення, йому стало відомо про те, що він був звільнений з роботи за пунктом 7 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 10 лютого 2012 року позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Донецька залізниця», колійної машинної станції №191 м. Іловайськ державного підприємства «Донецька залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, був задоволений.

На користь позивача з відповідача був стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 30 828 гривень 48 копійок та у відшкодування моральної шкоди 3 000 гривень.

Не погодившись із рішенням суду, державне підприємство «Донецька залізниця» принесло апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

- висновок суду першої інстанції щодо недоведеності знаходження позивача на роботі у нетверезому стані спростовується наданими відповідачем доказами: Актом від 13 липня 2011 року, у якому було зафіксовано те, що позивач в цей день о 10 годині знаходився у стані алкогольного сп*яніння, про що свідчили різкий запах алкоголю, незв*язана мова. Від проходження медичного огляду позивач відмовився,

- питання про звільнення позивача розглядалось на засіданні профспілкового комітету, на якому позивач був присутній.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи про що свідчить його особистий підпис на розписці.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача і його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із ухваленням нового рішення з наступних підстав.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем, де працював монтером.

Відповідно до Акту від 13 липня 2011 позивач в цей день о 10 годині знаходився на роботі у нетверезому стані.

Судом першої інстанції було встановлено, що вказаний Акт був складаний не за ініціативою керівництва підприємства, а на вимогу працівника транспортної міліції, який із всієї бригади попросив лише одного позивача дихнути і після чого викликав керівництво. На його вимогу з*явився ОСОБА_2, якому працівник міліції запропоновував застосувати до нього відповідні заходи і відсторонити позивача від роботи.

В цей же день позивачем була написана пояснювальна записка про те, що напередодні 12 липня о 22-30 він випив дві пляшки пива, а наступного дня представник транспортної міліції почув від нього різкий запах алкоголю і керівництво відсторонило його від роботи (а.с. 69).

14 липня 2011 року у рапорті на ім*я начальника ПМС-191 ОСОБА_2 позивач також зазначає ці самі обставини щодо відсторонення його від роботи за вимогою працівника міліції (а.с. 75).

Таким чином, позивач власноручно викладає обставини, які були зафіксовані відповідачем в Акті про знаходження його у нетверезому стані.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції позивач підтвердив вказані обставин і пояснив, що кількість робочих у бригаді в цей день складала приблизно 15 чоловік, і з них працівник міліції вибрав його одного і лише йому запропонував дихнути на нього. До інших членів бригади у працівника міліції претензій не було.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

При цьому факт появи на роботі в нетверезому стані може встановлюватися не тільки спеціальними обстеженнями з використанням відповідних технічних засобів, але й будь-якими іншими доказами: Акт у довільній формі, в якому зазначаються всі зовнішні ознаки нетверезого стану (різких запах алкоголю, безглузді розмови, тощо).

Крім того апеляційнім судом враховується і те, що позивач працює на залізниці і його робота монтера пов*язана із безпекою людей.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем факту знаходження позивача на роботі у нетверезому стані не відповідають фактичним обставинам по справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Оскільки судом першої інстанції встановлені всі фактичні обставини по справі, однак його висновок не відповідає фактичним обставинам, апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову з вище приведених обставин.

Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Донецька залізниця» задовольнити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 10 лютого 2012 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Донецька залізниця», колійної машинної станції №191 м. Іловайськ державного підприємства «Донецька залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: