ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 червня 2012 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Онопенка В.В.,

суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А.,

Панталієнка П.В., Потильчака О.І., Романюка Я.М., -

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_4, Головного управління юстиції у м. Києві про перерозподіл спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності на спадкове майно, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - орган опіки і піклування в особі Печерської районної державної адміністрації м. Києва, про перерозподіл спадкового майна,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2007 року ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Головного управління юстиції у м. Києві про перерозподіл спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько її дочки - ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина на рухоме й нерухоме майно. ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої дочки просила з урахуванням компенсації від проданого спадкового майна виділити неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, грошову компенсацію в сумі 846 225,50 грн, що припадала б на її частину успадкованого майна; виділити майно в натурі у порядку перерозподілу спадщини; визнати за її дочкою в порядку спадкування право власності на квартиру АДРЕСА_1; визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на спадкове майно покійного (АДРЕСА_1), видане Шостою київською державною нотаріальною конторою; зобов'язати Шосту київську державну нотаріальну контору видати нове свідоцтво про право на спадщину за законом з урахуванням перерозподілу спадщини; транспортні засоби залишити у власності спадкоємців, між якими вони були розподілені.

У лютому 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - орган опіки і піклування в особі Печерської райдержадміністрації м. Києва, про перерозподіл спадкового майна.

ОСОБА_4 просила після смерті чоловіка залишити у її власності квартиру АДРЕСА_1 та земельні ділянки, розташовані в с. Березівка і на території Небелицької сільської ради Макарівського району Київської області.

Натомість у порядку перерозподілу спадщини залишити у власності неповнолітньої ОСОБА_6 земельні ділянки: загальною площею 1,750 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку (за кадастровим № 3222782602:02:001:0214); загальною площею 0,500 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку (за кадастровим № 3222782602:02:001:0208); загальною площею 0,631 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку (за кадастровим № 3222782602:02:001:0213); загальною площею 0,121 га, надану для ведення ОСГ (за кадастровим № 3222782602:02:001:0215), а також ЗІЛ ММЗ 45-023 сер. НОМЕР_1 та гаражний бокс АДРЕСА_3 (т. 2, а. с. 37-39).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року позов ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 задоволено. Перерозподілено між спадкоємцями першої черги спадкове майно, яке збереглося після смерті ОСОБА_7 З урахуванням компенсації від проданого спадкового майна неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, виділено грошову компенсацію в сумі 846 225,50 грн, що припадала б на її частину успадкованого майна, а також у натурі в порядку перерозподілу спадщини квартиру АДРЕСА_1; транспортні засоби залишено у власності спадкоємців, між якими вони були розподілені. Видане державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 14 вересня 2005 року ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на житло за реєстровим № 2с-1432 визнано частково недійсним. Зобов'язано Шосту київську державну нотаріальну контору видати нове свідоцтво про право на спадщину покійного ОСОБА_7 за законом з урахуванням перерозподілу спадщини. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 3 листопада 2010 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2011 року судові рішення першої й апеляційної інстанцій залишено без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_4 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення матеріального закону в подібних правовідносинах. Вона просить скасувати рішення судів першої, апеляційної й касаційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_5, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

На обґрунтування заяви ОСОБА_4 додала копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2011 року та від 2 листопада 2011 року в яких, на її думку, по-іншому, ніж у справі, що переглядається, застосовано положення статей 1268, 1280 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши заперечення представника ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на заяву про перегляд рішень, перевіривши матеріали справи й викладені в заяві ОСОБА_4 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції при ухваленні судового рішення виходив з того, що з 27 квітня 1991 року ОСОБА_7 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 У ОСОБА_7 є неповнолітня дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка Болгарії. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.

Після смерті ОСОБА_7 залишилося таке спадкове майно: частина квартири АДРЕСА_2 (1/4 частки якої належала покійному ОСОБА_7 на підставі договору дарування, посвідченого 18 липня 1997 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за № 3001 та зареєстрованого в Київському міському БТІ 18 серпня 1997 року за № 5419, а 1/2 частки - його дружині ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого 11 червня 1996 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за № 2021 і зареєстрованого в Київському міському БТІ 19 липня 1996 року за № 5419); квартира АДРЕСА_1 (яка належала покійному ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 4 листопада 1993 року відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва та зареєстрованого в Київському міському БТІ 15 листопада 1993 року за № 4838); автомобіль «Форд» модель «Материк 2», д. н. НОМЕР_2; автомобіль «Фольксваген» модель «Гольф 1.9», д. н. НОМЕР_3; земельні ділянки, що знаходяться у с. Березівка та на території Небелицької сільської ради Макарівського району Київської області.

Згідно з ст. 1261 ЦК України до спадкоємців першої черги відносяться діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки спадкодавця.

14 вересня 2005 року державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори м. Києва було видано свідоцтво про право на спадщину за законом лише на дружину покійного ОСОБА_4, що суперечить вимогам ст. 1261 ЦК України та порушує права неповнолітньої дочки померлого, яка відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину у встановлений законом строк.

Отже, ОСОБА_4, звернувшись до державного нотаріуса із заявами про отримання спадкового майна після смерті покійного чоловіка, не повідомила нотаріуса про наявність інших спадкоємців першої черги - неповнолітньої ОСОБА_6 Дружина покійного в повному обсязі прийняла спадкове майно і в подальшому його продала, отримавши виручені від реалізації грошові кошти в сумі 1 819 381, 50 грн.

У разі ж продажу (відчуження іншим способом) спадкового майна особою, на користь якої було видано свідоцтво про право на спадщину, як спосіб захисту інтересів малолітніх або неповнолітніх спадкоємців судом може бути застосовано передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, що збереглося, або сплати грошової компенсації (ст. 1280 ЦК України).

Враховуючи розмір отриманих ОСОБА_4 коштів від продажу спадкового майна, суд дійшов обґрунтованого висновку про виділення неповнолітній ОСОБА_6 грошової компенсації в сумі 846 225,50 грн, що припадала б на її частину успадкованого майна.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України, якщо свідоцтво про право на спадщину на частку неповнолітнього спадкоємця (ОСОБА_6) було видано іншим особам (іншим спадкоємцям - ОСОБА_4), то судовий захист їх прав може здійснюватися шляхом визнання таких свідоцтв про право на спадщину частково (або повністю) недійсними та визнання за ними права на відповідну частину спадкового майна.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився і суд касаційної інстанції, виходив із того, що після смерті ОСОБА_7 в натурі збереглося спадкове майно - квартира АДРЕСА_1, яка належала йому на праві особистої приватної власності, інше спадкове майно було продано дружиною покійного.

Згідно з положенням ст. 1280 ЦК України перерозподілу підлягає лише спадкове майно. Тому у справах про перерозподіл спадкового майна суд повинен чітко встановити обсяг спадкової маси, чітко визначити майно, яке до неї входить.

1 січня 2010 року суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_13 складено висновок стосовно вартості спадкового майна покійного ОСОБА_7: оцінка якого становить 23 513 198, 00 грн, що еквівалентно 2 944 671 (два мільйони дев'ятсот сорок чотири тисячі шістсот сімдесят один) $ 01 цент.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, оскільки судами чітко визначено спадкове майно, яке входить до спадкової маси. Так, малолітній дочці померлого з урахуванням проданого ОСОБА_4 спадкового майна виділено грошову компенсацію в сумі 846 225,50 грн та відповідно до положень ст. 1280 ЦК України в натурі присуджено майно, яке було об'єктом спільної сумісної власності подружжя, що залишилося в наявності й входить до спадкової маси - квартира АДРЕСА_1, тобто визнано за дитиною право власності на цю квартиру в порядку здійснення перерозподілу спадкового майна в натурі.

Додані ОСОБА_4 до заяви копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2011 року та від 2 листопада 2011 року не можуть бути прийняті Верховним Судом України до уваги, тому що вони не відносяться до спору про перерозподіл спадкового майна, в якому порушуються права неповнолітньої особи, яка прийняла спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Із судових рішень суду касаційної інстанції не вбачається неоднакового застосування положень статей 1268, 1280 ЦК України, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

З урахуванням викладеного в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2011 року слід відмовити, оскільки встановлених ст. 355 ЦПК України підстав для перегляду Верховним Судом України судових рішень не виявлено.

Керуючись ст. ст. 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2011 року відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий В.В. Онопенко

Судді: В.П. Барбара

І.С. Берднік

В.С. Гуль

А.А. Ємець

П.В. Панталієнко

О.І. Потильчак

Я.М. Романюк