Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2012 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.
суддів Меленко О.Є., Горблянського Я.Д.
секретаря Балагури М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ЗАТ «Зірниця» про стягнення заборгованості за рахунок звернення на заставне майно за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Зірниця» на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 грудня 2011 року,-
встановила:
У квітні 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ЗАТ «Зірниця» про стягнення заборгованості.
В подальшому 28.03.2011 року та 15.11.2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» уточнив позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, як солідарного боржника, 419535,10 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 3349117,55 грн. заборгованості за Кредитним договором №010/14-10-1002G220, укладеним в межах Генеральної кредитної угоди №220. Стягнути з ЗАТ «Зірниця», як солідарного боржника, 419535,10 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 3349117,55 грн. заборгованості за Кредитним договором №010/14-10-1002G220, укладеним в межах Генеральної кредитної угоди №220, за рахунок звернення стягнення на заставне майно - нежитлове приміщення загальною площею 204,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 грудня 2011 року, до якого внесено виправлення ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26.03.2012 року, позов задоволено частково. Звернуто стягнення заборгованості за кредитним договором №010/14-10-1002 G220 в загальній сумі 3348117,55 грн., що станом на 08.11.2011 року еквівалентно 419535,10 доларам США з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ЗАТ «Зірниця» на предмет іпотеки - нежитлове приміщення загальною площею 204,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ЗАТ «Зірниця» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1820,00 грн. судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На дане рішення ПАТ «Зірниця» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до умов договору іпотеки та вимог Закону України «Про іпотеку» перед зверненням банку до суду іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, обов'язково повинна бути пред'явлена письмова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором. Однак, товариство фактично даної вимоги не отримувало, оскільки вона була надіслана не за місцем знаходження товариства - м. Івано-Франківськ, вул. Польова 5, а на адресу голови правління ОСОБА_3
Тому просило рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в стягненні з ПАТ «Зірниця» заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, загальною площею 204,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Є Коновальця,146д.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з наведених в ній мотивів.
Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно договору, укладеного 24.12.2007р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, останній отримав кредит в сумі 350000,00 доларів США, із сплатою відповідних процентів за користування кредитними коштами та кінцевим терміном погашення 22.12.2017 року. Однак, ОСОБА_2 умови договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, що відповідно до умов укладеного договору є підставою застосування солідарної відповідальності та для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом правильно встановлено, що 24.12.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено Генеральну кредитну угоду №220, в межах якої згідно кредитного договору №010/13-10-1002 G220, останній отримав кредит в сумі 350000,00 доларів США строком до 22.12.2017 р. зі сплатою відсотків у розмірі 12,75 % за користування кредитними коштами (а.с.67-74).
Для забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 25.12.2007 року було укладено іпотечний договір, згідно якого ЗАТ «Зірниця» надало в іпотеку нежитлове приміщення загальною площею 204,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.85-87). Нерухоме майно належить іпотекодавцеві на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.
Також, 16.09.2009 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов'язувався перед кредитором солідарно відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за зазначеним кредитним договором (а.с.78-79).
В подальшому, 12.01.2009 року, 16.09.2009 року та 25.09.2009 року були укладені додаткові угоди до зазначеного кредитного договору та генеральної кредитної угоди (а.с.75,76,80).
Відповідно до ст.ст. 526,1049,1054,1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 08.11.2011 р. допустив заборгованість перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 419535,10 дол. США, що еквівалентно 3348117,55 грн.
Вищенаведені обставини судом першої інстанції встановлено повно та об'єктивно, однак їм дано неправильну юридичну оцінку.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додатково (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.
Як вбачається зі змісту іпотечного договору майновим поручителем ОСОБА_2 є ЗАТ «Зірниця», яким з метою належного виконання зобов'язання, що випливає з Генеральної кредитної угоди, передано в іпотеку нежитлове приміщення, загальною площею 204,7 кв.м., зазначене в плані під літерою «А», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Сторонами узгоджено оціночну вартість предмета іпотеки в розмірі 2584338,00 грн.
Будь-яких інших змін та доповнень до іпотечного договору сторони не приймали.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5 при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.
В порушення даної норми закону судом при постановленні рішення застосовано положення ст. 554 ЦК щодо солідарної відповідальності боржника та поручителя без врахування відповідальності майнового поручителя перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п.3.1.4 договору іпотеки від 25.12.2007 року у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за цим договором та/або невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет Іпотеки.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та п.5.1 договору іпотеки у разі порушення Боржником основного зобов'язання, умов Кредитного договору та/або порушення Іпотекодавцем умов цього Договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та/або Боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет Іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимоги Іпотекодержателя залишились без задоволення вправі розпочати звернення стягнення на Предмет Іпотеки.
Доводи апелянта про те, що на адресу товариства не було направлено письмову вимогу про усунення порушення не заслуговують на увагу.
З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2010 року відповідачам, направлено рекомендованим листом вимогу про виконання зобов'язання (а.с.88-90), яка залишена без реагування. При цьому повідомлення ЗАТ «Зірниця» направлялось на адресу голови правління ЗАТ.
Як вбачається зі змісту договору іпотеки такий укладений між Банком та ЗАТ «Зірниця» в особі голови правління.
Відповідно до п.11.9, 11.9 Статуту ПАТ «Зірниця» голова правління керує роботою Правління, діє від імені Товариства у межах, встановлених Статутом та чинним законодавством України. Голова Правління Товариства вправі без довіреності діяти від імені Товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені Товариства.
Як передбачено ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Звертаючи стягнення на заставлене майно, суд в порушення зазначеної норми закону не вказав загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, що має важливе значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин рішення суду першої інстанції слід змінити, ухваливши нове рішення.
Враховуючи вимоги вказаних Законів і порушення відповідачами своїх зобов'язань, колегія суддів приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ЗАТ «Зірниця» про стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на заставне майно підлягає до часткового задоволення. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/14-10-1002 G220 від 24.12.2007 р., укладеним в межах Генеральної кредитної угоди №220 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, в розмірі 419535,10 доларів США, що еквівалентно 348117,55 грн., а саме: заборгованість по кредиту - 325040,37 доларів США, що еквівалентно 2594049,68 грн., заборгованість по відсотках - 78301,45 доларів США, що еквівалентно 624845,5 грн., заборгованість по пені - 16193,28 доларів США, що еквівалентно 129222,37 грн., слід звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення загальною площею 204,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» та визначенням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації не нижче 2584338,00 грн.
Крім того, стягуючи з відповідачів у солідарному порядку суму судових витрат, суд першої інстанції, не звернув уваги, що солідарна відповідальність боржника, поручителя та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.
А тому рішення суду в цій частині також підлягає до зміни.
Розподіл судових витрат слід провести відповідно до ст. 88 ЦПК України і стягненню з ПАТ «Зірниця» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає сума судових витрат в розмірі 1820,00 грн., що підтверджено документально.
В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307,309,313-314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Зірниця» задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 09 грудня 2011 року змінити.
Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Зірниця» про стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на заставне майно задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/14-10-1002 G220 від 24.12.2007 р., укладеним в межах Генеральної кредитної угоди №220 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, в розмірі 419535,10 доларів США, що еквівалентно 348117,55 грн., а саме: заборгованість по кредиту - 325040,37 доларів США, що еквівалентно 2594049,68 грн., заборгованість по відсотках - 78301,45 доларів США, що еквівалентно 624845,5 грн., заборгованість по пені - 16193,28 доларів США, що еквівалентно 129222,37 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення загальною площею 204,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».
Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації не нижче 2584338,00 грн.
Стягнути з ПАТ «Зірниця» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1820,00 грн. судових витрат.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Г.П. Мелінишин
Судді: О.Є. Меленко
Я.Д. Горблянський
____________________________________________________________________________________________________________________
Справа №0907/2-3599/2011 Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю.Д.
Провадження № 22ц/0990/1113/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
Категорія 27