У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Мелінишин Г.П.

суддів: Горейко М.Д., Горблянського Я.Д.

секретаря: Балагури М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду від 28 травня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 28 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд при вирішенні спору безпідставно не застосував норми ст.ст. 673, 678, 679 ЦК України. Згідно будівельного паспорта, виданого в 1964 році забудовнику ОСОБА_3 останній повинен був збудувати цегляний житловий будинок на бутобетонному фундаменті. Однак, листом від 22.05.2009 року №663/1-15 відділу містобудування, архітектури та регіонального розвитку Рожнятівської райдержадміністрації та висновком №7/06-2010 судової будівельно-технічної експертизи підтверджено, що основою фундаментів служать бутові фундаменти. Також, в даних документах зазначено, що для збереження будівлі і її подальшої експлуатації необхідно провести ремонтно-будівельні роботи по підсиленню існуючих фундаментів та водовідведенню. Відповідно до зведеного кошторису на розробку вартості будівництва на проведення таких робіт необхідно затратити 154387 гривень. Крім того, наявність бутового фундаменту підтверджується копією технічного паспорта, виготовленого на замовлення відповідача Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 24.12.2008 року. Дані докази стверджують відсутність в земляній частині під цегляним житловим будинком стрічкового бутобетонного фундаменту, що є істотним недоліком проданого будинку.

Також, суд помилково вважав, що до укладення договору купівлі-продажу домоволодіння йому було відомо про наявність бутових фундаментів. Відповідно до умов договору купівлі-продажу технічна документація на будинок до підписання договору знаходилася на руках у відповідача. При цьому суд не дав належної оцінки поясненням свідка ОСОБА_4 про те, що при огляді житлового будинку візуально не можна виявити відсутність бутобетонного фундаменту.

З цих підстав просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

Представники ОСОБА_2 доводів скарги не визнали посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність бутового фундаменту не є недоліком проданого будинку, а, навпаки, відповідає технічному паспорту. При цьому виходив з преюдиційності рішення Рожнятівського районного суду від 28.02.2011 року, яким підтверджено відсутність факту продажу будинку зі скритими дефектами. Тому відповідно відсутні підстави для відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 27.12.2008 року ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, яке знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.12).

Відповідно до п.8 даного договору покупець засвідчив, що майно, яке є предметом цього договору візуально ним оглянуто, недоліків чи дефектів, які перешкоджали б його використанню за призначенням, на момент огляду не виявлено, будь-яких претензій щодо якісних характеристик майна не має.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_1 з підстав надання недостовірної інформації щодо якості житлового будинку.

Відповідно до ст. 61 Цивільно-процесуального кодексу України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 28.02.2011 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківського суду від 05.06.2011 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки позивачем не доведено факту продажу домоволодіння із скритими дефектами (а.с. 23-26, 27-28).

Вказані обставини мають преюдиційну силу і тому не потребували доказування.

Відповідно відсутні підстави для застосування відповідальності, передбаченої ст. 678 Цивільного кодексу України, оскільки не встановлено факт передачі речі неналежної якості .

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Рожнятівського районного суду від 28 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: М.Д. Горейко

Я.Д. Горблянський

__________________________________________________________________________________________________________________

Справа №0913/822/2012 Головуючий у 1 інстанції Калиній Г.В.

Провадження № 22ц/0990/1387/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Категорія 30