УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0621/2-357/11

Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.,

суддів: Зарицька Г.В., Талько О.Б.,

при секретарі судового

засідання: Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Печанівське» про визнання недійсним договору оренди землі,-

в с т а н о в и л а :

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Печанівське» (далі-СТОВ) про визнання недійсним договору оренди землі. Апелянт зазначає, що райсудом не враховані положення ст. ст. 13, 15, 19 Закону України «Про оренду землі», у тексті договору оренди маються незаповнені всі графи, відсутні умови відповідальності за несплату орендної плати, не передбачено розмір пені, рішення суду базується на припущеннях.

У поданих письмових запереченнях представник СТОВ заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку ( а.с.27 ), є власником земельної ділянки площею 1,7650 га на території Печанівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.09.2008 року між сторонами по справі було укладено договір оренди землі ( а.с.9-11 ), за яким ОСОБА_2 передав в оренду СТОВ належну йому земельну ділянку, строком на 10 років з оплатою в натуральній формі сільськогосподарською продукцією в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції. Вказана земельна ділянка передана власником орендарю (СТОВ) для сільськогосподарських потреб згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки (а.с.12).

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Договір оренди землі також може бути визнаний недійсним у разі відсутності у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а також порушення вимог ст.ст.4-6, 11, 17 та 19 вказаного Закону .

Статтею 3 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що об'єктом оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Власність позивача на спірну земельну ділянку засвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку у якому відображено місце розташування земельної ділянки, її межі, розміри та кадастровий номер. До оспорюваного договору оренди було додано копію вказаного Державного акту та викопіровку з проекту організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Лесі Українки, на якій відображено місце знаходження спірної землі по відношенню до інших земель (а.с.26). Оскільки вказаний Державний акт є чинним, сторонами не оспорюється, доводи апелянта щодо не визначення на місцевості меж земельної ділянки та неможливості ідентифікації об'єкта оренди, переданого СТОВ, є безпідставними.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при укладенні між сторонами договору оренди землі, останнім передбачені і погоджені сторонами усі істотні умови договору, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а відсутність кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, в якості невід'ємної частини договору оренди, не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки обмеження щодо цільового використання земельної ділянки оговорені в договорі оренди, а обтяження або земельні сервітути відсутні.

Безпідставними є доводи апелянта щодо не врахування судом першої інстанції наявності незаповнених граф у тексті договору, так, як будь-які виправлення чи доповнення у тексті договору відсутні.

За таких обставин, коли рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права є безпідставними. Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді