У х в а л а

28 травня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Олійник А.С.,

суддів: Карпенко С.О., Матвєєвої О.А.,

Нагорняка В.А., Штелик С.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Інвест» про визнання договору недійсним, стягнення збитків,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 листопада 2008 року уклала договір позики з товариством з обмеженою відповідальністю «Благо-Інвест», за умовами якого перерахувала кошти у сумі 2 937,50 грн., товариство зобов'язалось придбати для неї товар або передати ці кошти у позику. Відповідач не виконує умови договору та не забезпечує їй можливість брати участь в асигнованих заходах, крім того, не має права виконувати фінансові операції, тому договори про надання фінансових послуг є незаконними.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 8 лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 9 червня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2012 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 8 лютого 2011 року і ухвала апеляційного суду Житомирської області від 9 червня 2011 року залишені без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2012 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст.355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, ОСОБА_3 наводить рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2011 року, ухвалену за результатами розгляду касаційної скарги на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 грудня 2010 року у справі про визнання договору недійсним, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди.

У рішенні від 7 вересня 2011 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсним договору про надання послуг, спрямованих на придбання квартири, дійшов висновку, що відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.2 ст.215 ЦК України правочин між сторонами здійснений з використанням нечесної підприємницької діяльності, є нікчемним, внаслідок того, що його недійсність передбачена законом і визнання його недійсним судом не вимагається.

У справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Інвест» про визнання договору недійсним суди першої й апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2012 року, яку просить переглянути заявник), виходили із того, що відсутні підстави для визнання договору недійсним, оскільки послуги, які надавав відповідач, не є фінансовими, на укладення договорів позики відповідної ліцензії отримувати не потрібно.

Зміст ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2012 року і зміст рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2011 року свідчать про відсутність тотожності предмета спору і підстав позову, аналогічності обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, що виключає можливість перегляду судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України.

Крім того, як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, ОСОБА_3 наводить ухвалу Верховного Суду України від 2 лютого 2011 року, постановлену за результатами розгляду касаційної скарги на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 3 листопада 2009 року у справі про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди, за результатами розгляду якої справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилання на зазначену ухвалу як на приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права у відповідності до п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України не може бути підставою для перегляду судових рішень, оскільки постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті не відбулося.

Колегія суддів, обговоривши доводи заяви та дослідивши конкретні різні за змістом рішення, зазначені заявником для прикладу, дійшла висновку про безпідставність поданої заяви.

Ухвалення різних за змістом судових рішень судами касаційної інстанції за тотожних предмета спору, підстав позову, аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин заявник не довів.

Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак, які згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст.ст.355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

У допуску справи за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Благо-Інвест» про визнання договору недійсним, стягнення збитків до провадження Верховного Суду України за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2012 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.С. Олійник

Судді С.О. Карпенко

О.А. Матвєєва

В.А. Нагорняк

С.П. Штелик