Ухвала
іменем україни
22 травня 2012 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ситнік О.М., Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно у розмірі 1/4 частини квартири та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 09 грудня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно у розмірі 1/4 частини квартири та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що її батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за час шлюбу у 1993 році придбали квартиру АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла. Позивачка та її батько ОСОБА_6 прийняли спадщину після смерті матері, у тому числі і 1/2 частину квартири, у рівних частках по 1/4 частині кожний, фактично вступивши в управління та володіння майном, а тому позивачка вважає, що вона, як один із спадкоємців є власником 1/4 частини квартири після смерті матері.
Крім того, з метою уникнення труднощів по переоформленню квартири 23 квітня 2002 року її батько ОСОБА_6 склав заповіт, за яким усе майно на випадок його смерті заповідав ОСОБА_4 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. 10 липня 2008 року при вирішенні питання про прийняття спадщини за заповітом, позивачка дізналася, що ОСОБА_8 уклала з її батьком договір довічного утримання, за яким ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 право власності на квартиру. ОСОБА_5 права власності ОСОБА_4 на 1/4 частину квартири не визнає, змінила замок на вхідних дверях, чим чинить перешкоди у користуванні квартирою.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2011 року, залишеним без змін апеляційного суду Волинської області від 09 грудня 2011 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на ј частину квартири АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належною їй 1/4 частиною квартири АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно дослідили та оцінили обставини у справі.
Відповідно до ст. ст. 22, 23 КпШС України, чинного на момент купівлі квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК Української РСР, у редакції 1963 року, для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв. Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном і це було вчинено протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб (повторного) серії НОМЕР_1 від 19 лютого 2008 року вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 15 листопада 1947 року (а.с. 49).
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 16 березня 1993 року ОСОБА_6 купив квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11-13).
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14). Відповідно до вимог ст. 529 ЦК УРСР 1963 року ОСОБА_4 та її батько ОСОБА_6 є у рівних частках спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7
Відповідно до Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №18/5 від 18 червня 1994 року, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані у ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця.
Наявність у позивачки трудової та ощадної книжками на ім'я ОСОБА_7, а також квитанції про оплату комунальних послуг, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 21-24) підтверджує вступ ОСОБА_4 в управління та володіння спадковим майном після смерті матері.
За заповітом від 23 квітня 2002 року ОСОБА_6 заповідав усе своє майно ОСОБА_4 (а.с. 15).
Згідно договору довічного утримання від 12 липня 2007 року ОСОБА_6 передав у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 17-20).
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що позивачка прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_7, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, а тому суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно у розмірі 1/4 частини квартири та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном
Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами при розгляді справи дотримано вимоги закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337, ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 09 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів :
Ситнік О.М., Євграфова Є.П., Іваненко Ю.Г.