У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 2 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 22 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 2 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 22 березня 2012 року, позов ОСОБА_4 задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_5 суму позики у розмірі 150 тис. грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 12 673 грн. 98 коп. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Як вбачається із змісту розписки (а.с. 19) позику отримав позивач особисто, а не підприємство, керівником якого він був.

Ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди дотрималися вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України та вірно визначилися з характером спірних правовідносин. Дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 2 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 22 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Леванчук А.О., Макарчук М.А., Писана Т.О.