Судове рішення 22-ц/2690/9057/2011 від 05.07.2012

Судове рішення #23630923

справа № 22-ц/2690/9057/2011 головуючий у 1-й інстанції: Пилаєва М.К.

категорія: доповідач: Іванченко М.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Поліщук Н.В., Стрижеуса А.М.

при секретарі Голуб К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.04.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі , поданій ОСОБА_1, ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вказує на неповне та неправильне з'ясуванням судом обставин, що мають значення для вирішення спору. Суд не врахував, що укладення кредитного договору без згоди дружини, є підставою для визнання його недійсним. Судом зроблено помилковий висновок про те, що оспорюваний договір не є угодою щодо розпорядження майном, а тому не порушує права іншого подружжя. При цьому не враховано, що наслідком невиконання зобов'язання за цим договором може бути звернення стягнення на майно, яке є спільним майном подружжя. Тому, укладенням договору кредиту зачіпаються права ОСОБА_1

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 28.09.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № К3XRF102400686 про надання споживчого кредиту в сумі 9806,70 грн. строком до 28.09.2010 року.

Свої зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_2 належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Боржник відповідає за порушення зобов'язання, тобто договір кредиту не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, і не є правочином щодо розпорядження майном (ст. ст. 546, 553).

Тому, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що для укладення договору кредиту особою, яка перебуває в шлюбі, чинним законодавством згоди іншого подружжя не вимагається, оскільки така згода має бути надана лише у випадках розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 65 СК України).

За таких обставин суд обґрунтовано виходив з того, що права ОСОБА_1 укладеним ОСОБА_2 договором кредиту не порушені і підстави для визнання цього договору недійсним відсутні.

Окрім того, за зобов'язанням одного із подружжя стягнення накладається на належну йому частку у спільному майні, а не на все майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя (ст. 73 СК України).

З врахуванням викладеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Доводи апелянта не спростовують наведеного і зроблених в рішенні суду першої інстанції висновків, в зв'язку з чим підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, і дають можливість апеляційному суду вийти за межі доводів апеляційної скарги для перевірки законності рішення в цій частині, що передбачено ч. 3 ст. 303 ЦПК України, не встановлено.

Тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий суддя:

судді: