АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.05.2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючої судді Бовтрук В.М.,
суддів Глиняного В.П., Кузьміна А.С.
прокурора Конакової В.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 23.04.2012 року,
в с т а н о в и л а:
Вказаною постановою суду залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці заяви від 29.03.2012 року про скоєння злочину працівниками та суддями ВАСУ по справі №2а/2470/1437/11.
Таке рішення суд мотивував тим, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.03.2012 року, адресованої Генеральній прокуратурі України, щодо викрадення працівниками та суддями ВАСУ його касаційної скарги, Генеральною прокуратурою України ОСОБА_1 направлено лист №05/1/1-8849-11 від 05.04.2012 року, в якому вказано місце перебування його касаційної скарги в провадженні у одного із суддів ВАСУ. Крім того, суд погодився з висновком Генеральної прокуратури України щодо невідповідності заяви ОСОБА_1 вимогам ст.95 КПК України, оскільки в даній заяві не наведено формальних ознак злочинів, за якими заявник просить порушити кримінальну справу, та з висновком ГПУ щодо відсутності підстав для прийняття рішення, передбаченого ст.97 КПК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій, посилаючись на незаконність постанови суду, істотне порушення кримінально-процесуального закону, просить постанову суду скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. В обґрунтування апеляції вказує, що в його заяві від 22.03.2012 року наведені формальні ознаки злочинів за ст.ст. 361, 362, 364, 365, 366, 367, 375 КК України, і що вказана заява повинна розглядатись виключно Генеральним прокурором України або його заступником. Апелянт просить провести судове засідання із використанням звукозапису, запросити його в судове засідання для дачі пояснень та постановити окрему ухвалу, якою звернути увагу Генерального прокурора України на необхідність перевірки його заяви від 22.03.2012 року про скоєння злочину працівниками та суддями ВАСУ по справі № 2а/ 2470/1437/11 в порядку ст.97 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та просив залишити постанову суду без змін, перевіривши матеріали за скаргою, колегія суддів вважає, що зазначену апеляцію слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Розглядаючи скаргу на бездіяльність Генеральної прокуратури України, суддя, відповідно до вимог ст.236 КПК України, заслухав думку прокурора, дослідив матеріали скарги і прийшов до висновку про залишення вищевказаної скарги без задоволення.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Як вбачається з матеріалів скарги, 22.03.2012 року ОСОБА_1 подав заяву до Генеральної прокуратури України щодо викрадення працівниками та суддями ВАСУ його касаційної скарги.
05.04.2012 року за результатами розгляду зазначеної заяви, Генеральною прокуратурою України заявнику направлено лист №05/1/1-8849-11, у якому вказано про місце перебування його касаційної скарги в провадженні у одного із суддів ВАСУ, а, крім того, роз»яснено, що оскільки будь-яких інших фактів, які б свідчили про вчинення працівниками Вищого адміністративного суду України злочинів, у зверненні не міститься, зазначені обставини в розумінні вимог ст.94 КПК України не можуть бути приводом для їх розгляду у кримінально-процесуальному порядку. Що стосується ненадання Вищим адміністративним судом України відповіді на його запит від 31.01.2012 року, то заявнику роз»яснено, що відповідно до вимог Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» прокурор не наділений повноваженнями щодо здійснення нагляду за діяльністю органів судової влади, у тому числі з питань дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян».
З урахуванням вищенаведеного, з доводами апеляції про бездіяльність Генеральної прокуратури України погодитись не можна.
Посилання апелянта на те, що його заяву мав розглядати виключно Генеральний прокурор України або його заступник є безпідставними, про що обґрунтовано зазначено в постанові суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляції скаржника та скасування постанови суду, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді: