АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Парапана В.Ф.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Сенчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

в с т а н о в и л а:

22 вересня 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що під час шлюбу у сторін по справі народився син ОСОБА_5. Після розірвання шлюбу дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_3 добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дитини, однак тих сум, не вистачає. Посилаючись на викладене та на ст.ст. 180,181,184 СК України ОСОБА_4 просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 гривень.

В судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, зазначивши, що він не має постійного місця роботи та не в змозі виплачувати аліменти у зазначеному позивачкою розмірі.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2010 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 700 гривень щомісяця до досягення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів на утримання дитини, зазначаючи, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони по справі не з'явилися, але про розгляд справи вони сповіщалися належним чином, документів підтверджуючих поважність причини неявки до суду сторін ними надано не було. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, батьками неповнолітнього ОСОБА_5, згідно копії свідоцтва про народження, є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 2). У теперішній час батьки дитини проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Дитина проживає разом з матір'ю, мати дитини здійснює догляд за нею, можливості матері по наданню утримання на дитину є обмеженими.

З 01 грудня 2011 року ОСОБА_3 працює в ФОП «ОСОБА_6» на посаді водія згідно штатного розкладу №5 від 01.12.2011 року з окладом 1 010 гривень (а.с. 25).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач повинен утримувати свою дитину та повинен сплачувати аліменти на утримання дитини, але не згодна в частині визначення суми стягнення аліментів, оскільки як вбачається з рішення, суд стягнув аліменти у твердій грошовій сумі.

Так, судом першої інстанції були правильно застосовано норму ст. 180 СК України - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Але не був врахований матеріальний стан відповідача, що суперечить положенням ч. 1 ст. 182 СК України, згідно якої при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно положень статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Але з матеріалів справи вбачається, що відповідач має єдине джерело доходу - заробітну плату у розмірі 1 010 гривень. Таким чином, у суду першої інстанції не було достатніх підстав для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 700 гривень.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не може залишатися без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення аліментів постановлено на підставі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено норми матеріального права, що відповідно до вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового в частині стягнення аліментів.

Судова колегія також вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, судової палати, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити, рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 від всіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 вересня 2010 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 07 вересня 2021 року.

В іншій частині позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області М.М. Драгомерецький

В.Ф.Парапан

Р.Д.Громік