АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21 травня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Варикаші О.Д.

- Ступакова О.А.

при секретарі - Соколенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2010 року про забезпечення позову, -

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 недійсним.

В порядку забезпечення позову позивач надав клопотання та просив суд накласти арешт на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. (а.с. 12)

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2010 року заява ОСОБА_2 задоволена.

Накладений арешт на1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулася до суду з позовом до відповідачки про визнання договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 недійсним.

____________________________________

Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П. Справа № 22ц/1590/751/2012

Доповідач Станкевич В.А. . Категорія ЦП: 7

Оскільки у відповідачки є можливість реалізувати спірне майно, а саме: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав необхідним вжити заходи забезпечення позову наклавши арешт на це майно.

Що стосується посилань апелянта на те, що накладення арешту є способом психологічного тиску на відповідачку, то суд апеляційної інстанції вважає, що накладення арешту на спірне майно є тільки обмеження прав відповідачки щодо його реалізації, а тому підстав для скасування ухвалу суду не вбачає.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги переконливими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 304, 307, ч. 1 п. 1 ст. 312, 313, ч. 1 п. 4 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2010 року про забезпечення позову - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков