Справа № 2\0124\264
2012 рік
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кайро І.А., при секретарі Олефір А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гурзуфської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним державного акта на земельну ділянку, визнання частково недійсним рішення,
в с т а н о в и в:
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2012 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Гурзуфської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним державного акта на земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з уточненої позовної заяви від 13 лютого 2012 року ОСОБА_1 просила: визнати недійсними державний акт ЯЕ № 072239 від 19 серпня 2008 року, рішення Гурзуфської селищної ради № 20 від 29 січня 2008 року в частині надання ОСОБА_2 у приватну власність дороги до домоволодіння АДРЕСА_1.
Таким чином, при постановленні зазначеного рішення суду від 14 березня 212 року Ялтинським міським судом АРК не вирішено питання щодо заявлених позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Гурзуфської селищної ради № 20 від 29 січня 2008 року в частині надання ОСОБА_2 у приватну власність дорогу до домоволодіння АДРЕСА_1.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Гурзуфської селищної ради № 20 від 29 січня 2008 року в частині надання ОСОБА_2 у приватну власність дорогу до домоволодіння АДРЕСА_1, суд виходить з наступного.
На підставі свідоцтва про право власності від 11 червня 2007 року ОСОБА_2 є власником домоволодіння АДРЕСА_2, що підтверджено копією довідки № 8043 від 20 вересня 2007 року (а.с.47).
Крім того, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 072239 від 19 вересня 2008 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1 га розташованої за адресою: АДРЕСА_2, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд, що підтверджено копією витягу з баз ведення земельного кадастру (а.с.48).
Зазначений державний акт був виданий на підставі рішення 21 сесії 5-го скликання Гурзуфської селищної ради № 20 від 29 січня 2008 року.
Отриманню ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку передувало отримання землевпорядної документації, а саме: умов оформлення права власності на земельну ділянку, виданих Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів від 23 жовтня 2007 року (а.с.50), довідки про склад земельних угідь Ялтинського міського управління земельних ресурсів № 3144-2/1025 від 26 лютого 2007 року (а.с.51), висновку Ялтинського міського управління земельних ресурсів №27103-1/10-25 від 05 грудня 2007 року (а.с.52-55) відповідно до яких встановлено, що земельна ділянка площею 0,1 га передана у власність ОСОБА_2 на момент її відведення числилась на обліку як «Землі, не передані у власність, не надані в користування в межах населеного пункту», а за видами земельних угідь як «забудовані землі, в тому числі одно- і двоповерхова житлова забудова».
Таким чином, судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що земельна ділянка виділена у власність ОСОБА_2 площею 0,1 га містить у собі земельну ділянку яка є дорогою загального користування.
Крім того, відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19 березня 2008 року (а.с.56) при перевірці дотримання вимог земельного законодавства за адресою: АДРЕСА_2 Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим порушень вимог земельного законодавства при передачі ОСОБА_2 земельної ділянки встановлено не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Зазначене рішення Гурзуфської селищної ради прийняте в межах повноважень ради та відповідно до вимог закону оскільки посилання позивача про те, що земельна ділянка виділена ОСОБА_2 містить у собі дорогу загального користування не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсним рішення Гурзуфської селищної ради № 20 від 29 січня 2008 року в частині надання ОСОБА_2 у приватну власність дорогу до домоволодіння АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 220 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гурзуфської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним рішення Гурзуфської селищної ради № 20 від 29 січня 2008 року в частині надання ОСОБА_2 у приватну власність дорогу до домоволодіння АДРЕСА_1 - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя: