ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
26 червня 2012 р. Справа 14/52/2012/5003
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до: приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Чкалова, 1-а)
про стягнення 33958,72 грн.
Головуючий суддя Тварковський А.А.
Cекретар судового засідання Горейко М.В.
Представники:
позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 20.04.2011р., паспорт серії АА167913 виданий Калинівським РВУ МВС України у Вінницькій області 27.03.1996 р.
відповідача: не з"явився,
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" 33958 грн. 72 коп. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору №17 від 29.11.2011 р. про надання послуг зі збору врожаю.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12 червня 2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 14/52/2012/5003 та призначено до розгляду на 26.06.2012 року.
22.06.2012р. до господарського суду Вінницької області від відповідача ПАТ "Калинівський Агрохім" надійшов відзив №293 від 20.06.2012 р. на позовну заяву ФОП ОСОБА_1, в якому останній визнав позов частково в частині стягнення основного боргу, а в решті задоволення позову просив суд відмовити, мотивуючи тим, що підприємство на даний час перебуває в дуже важкому матеріальному становищі, рахунки підприємства заблоковані та накладено арешт на майно, в зв'язку з чим у нього відсутня можливість розрахуватися своєчасно з позивачем.
На визначену дату (26.06.2012 р.) в судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений ухвалою суду від 12.06.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2103621556240 від 25.06.2012р., підписаного останнім 21.06.2012р.
Окрім того, про повідомлення належним чином відповідача свідчить надісланий останнім на адресу господарського суду Вінницької області відзив на позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
29.11.2011 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та приватним акціонерним товариством "Калинівський Агрохім" укладено договір №17 про надання послуг зі збору урожаю (а.с.4-6).
Відповідно до п. 1.1 Договору предметом договору є надання послуг по виконанню комплексу сільськогосподарських робіт з використанням техніки.
Згідно із п. 2.1.1 Договору виконавець зобов'язується провести сільськогосподарські роботи на площах обумовлених в договорі (збір кукурудзи на площі 100 за ціною 350 грн. за 1 га).
Відповідно до п. 2.2.1 Договору замовник зобов'язується забезпечувати виконавця обсягами робіт обумовленими в договорі, про що повідомляти письмово виконавця не пізніше 5-ти днів до початку робіт.
Замовник зобов'язаний в трьохденний строк після закінчення робіт виконавцем підписати акт виконання робіт (п. 2.2.8 Договору).
Згідно із п. 3.1 Договору остаточна сума за виконану роботу визначається шляхом складання сум вказаних в актах виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.2 Договору замовник за виконання сільськогосподарських робіт згідно договору проводить оплату відповідно до виставлених виконавцем рахунків на протязі десятьох банківських днів.
Згідно із п. 3.4 Договору у випадку несвоєчасної оплати рахунку згідно акту виконаних робіт за виконання сільськогосподарських робіт замовнику нараховується штраф у розмірі 2% від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу, по день фактичної оплати.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги зі збору врожаю кукурудзи, обсяг та факт надання яких підтверджується обопільно підписаним сторонами актом №10 від 16.12.2011р. здачі-приймання виконаних сільськогосподарських робіт (а.с.7), поясненнями позивача та іншими матеріалами справи.
Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно вчасного та повного розрахунку за надані послуги не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 33250 грн. Факт заборгованості також підтверджується обопільно підписаним з відповідачем актом звірки розрахунків від 25.06.2012р., з якого вбачається борг приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в сумі 33250 грн., що свідчить про визнання останнім факту існування заборгованості.
23.04.2012 р. позивачем було направлено на адресу фактичного місцеперебування відповідача, що зазначена в договорі, лист- вимогу від 23.04.2012р. про сплату суми заборгованості, який відповідач одержав 04.05.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.(а.с. 10-11). Однак відповіді від відповідача на вказаний лист-вимогу позивачем отримано не було.
Непроведення відповідачем розрахунків за отримані кошти спонукало позивача звернутись за захистом порушеного права до суду.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
З моменту укладення сторонами договору №17 від 29.11.2011 р. про надання послуг зі збору врожаю кукурудзи, між сторонами виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги".
Згідно із ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення 33250 грн. основного боргу правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі. При цьому суд приймає визнання відповідачем основного боргу, оскільки не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав.
Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 665 грн. штрафу та 43 грн. 72 коп.- 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 3.4 Договору у випадку несвоєчасної оплати рахунку згідно акту виконаних робіт за виконання сільськогосподарських робіт замовнику нараховується штраф у розмірі 2% від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу, по день фактичної оплати.
Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення штрафу, 3% річних є правомірними, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами Договору.
Перевіркою розрахунку штрафу, 3% річних судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим зазначені вимоги задовольняються судом в заявленому позивачем розмірі.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч вище наведеному та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, штрафу, 3% річних в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів). Крім того, скрутне матеріальне становище відповідно до вимог діючого законодавства не є підставою для звільнення відповідача від сплати неустойки і 3% річних.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до п.1 ч. 5 ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Чкалова, 1-а, код ЄДРПОУ 05487478, р/р 26005055300292 в ВФ ПАТ "Приватбанк", м. Вінниця, МФО 302689 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ВАТ "Райффайзен Банк АВАЛЬ", м. Київ, МФО 380805, і) 33250 грн. (тридцять три тисячі двісті п'ятдесят гривень) основного боргу; 665 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень) штрафу; 43 грн. 72 коп. (сорок три гривні сімдесят дві копійки) 3% річних; 1609 грн. 50 коп. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 02 липня 2012 р.
Суддя Тварковський А.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (АДРЕСА_1, АДРЕСА_2)
4 - відповідачу (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Чкалова, 1-а)