Справа 2-574
2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2007 року смт Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Леонідової О.В.
при секретарі Лагода Л.Б.
за участю сторін представника позивача Кулешиної І.П. та відповідачки ОСОБА_1, розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Широке цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Агробанк» до ОСОБА_1про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачка ОСОБА_1 позов визнала, при цьому пояснила, що дійсно зобов'язання по кредитному договору не виконує, має заборгованість у сумі 7922, 73 грн., погасити не має можливості із-за відсутності коштів.
Позивач звернувся з позовом, вказуючи, що 09.11.2005 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № 367/13-05 від 9.11.2005р про надання споживчого кредиту у сумі 7830, 00 грн. строком з 09.11 2005 по 08.11.2007 року зі сплатою 6 відсотків річних за користування кредитними коштами та щомісячної комісії за розрахункове обслуговування кредиту у розмірі 1, 5 відсотка від суми наданого за договором кредиту. Однак відповідачка взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за кредитим договором у встановлені строки не виконує, чим порушує умови договору, просив розірвати кредитний договір та стягнути з відповідачки на користь позивача суму боргу в розмірі 7363, 48 грн., сплачений судовий збір 82, 14 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 30, 00 грн. В попередньому судовому засіданні позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, вказуючи, що станом на 20.09.2007р. заборгованість за кредитним договором № 367/13-05 від 9.11.2005р. відповідачки складає 7922, 73 грн., що включає в себе: заборгованість за кредитом в сумі 5420, 22 грн., заборгованість за відсотками в сумі 285, 12 грн, заборгованість по сплаті комісії у сумі 1291, 95 грн, заборгованість по сплаті пені 925, 44 грн. Добровільно відповідачка суму заборгованості їм не відшкодовує, тому просять розірвати кредитний договір № 367\13-05 від 09.11.2005 року та стягнути суму заборгованості в розмірі 7922, 73 грн. з неї в судовому порядку, а також і витрати по сплаті судового збору в розмірі 87, 73 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж кодексу. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК
України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що 09.11.2005 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № 367\13-05 від 09.11.2005р. про надання споживчого кредиту у сумі 7830, 00 грн. строком з 09.11 2005 по 08.11.2007 року зі сплатою 6 відсотків річних за користування кредитними коштами та щомісячної комісії за розрахункове обслуговування кредиту у розмірі 1, 5 відсотка від суми наданого за договором кредиту. Відповідно до п. 11 .Договору Банк зобов'язався надати відповідачці кредит у сумі 7830, 00 грн., в свою чергу відповідно до п.п. 4.1-4.3 договору відповідачка зобов'язувалась використовувати кредит на вказані у договорі цілі та забезпечити повернення отриманих коштів і сплату нарахованих відсотків та комісії за розрахункове обслуговування кредиту у встановлені договором строки, шляхом внесення готівки або перерахування безготівкових коштів.
Для забезпечення вищевказаних зобов'язань 09 листопада 2005 року між відповідачкою та позивачем був укладений договір застави № 367/13-05/1, предметом якого є холодильник «LG» вартість 2700, 00грн, м'який куток вартістю 2650, 00 грн, стінка «Атос» вартістю 3350, 00 грн, загальна вартість предмету застави складає 8700, 00 грн., стягнення заборгованості по кредитному договору за рахунок заставленого майна не проводилося.
Позивачем належним чином виконані договірні зобов'язання - на підставі заяви-розпорядження відповідачки від 09.11.2005р. перераховані кредитні кошти у сумі 7830, 00 грн, відповідачка ж порушила умови названого кредитного договору, станом на 20.09.2007р. заборгованість за кредитним договором № 367/13-05 від 9.11.2005р. складає 7922, 73 грн., що включає в себе: заборгованість за кредитом в сумі 5420, 22 грн., заборгованість за відсотками в сумі 285, 12 грн, заборгованість по сплаті комісії у сумі 1291, 95 грн, заборгованість по сплаті пені 925, 44 грн.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 2 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України), тому відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві грошові кошти (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, при цьому одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Отже, відповідачкою були істотно порушені умови кредитного договору № 367/13-05 від 9.11.2005р., вимоги позивача про розірвання договору та стягнення суми боргу в розмірі 7992, 73 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Визнання відповідачкою пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно ст. ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 87, 73 грн., а також і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 130 ч. 4, ст. ст. 213-215, ст. 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов закритого акціонерного товариства «Агробанк» до ОСОБА_1про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за ним задовольнити повністю.
Розірвати кредитний договір № 367/13-05 від 09.11.2005 року, укладений між ОСОБА_1та закритим акціонерним товариством «Агробанк»
Стягнути з ОСОБА_1на користь закритого акціонерного товариства «Агробанк» к/р № 32009104600 в Обл. Управлінні НБУ м. Дніпропетровськ, МФО 307123, код ЄДРПОУ 2637202, заборгованість по кредитному договору № 367/13-05 від 09.11.2005 р. у розмірі 7922, 73 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 87, 73 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.