Справа №2-614
2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2007 р. смт . Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді Леонідової О.В.
при секретарі Лагода Л.Б.
за участю сторін позивачки ОСОБА_1
представника відповідача Глущенко Л.М. розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт Широке цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Олександрівського сільського споживчого товариства про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, суд -,
ВСТАНОВИВ:
Представник відповідача позов визнає в повному обсязі і пояснила суду, що дійсно між позивачкою та відповідачем 23.10.2000 р. був укладений договір купівлі-продажу будівлі магазину по вул. Вовченка в с. Миролюбівка Широківського району, договір був зареєстрований Криворізьким відділом реєстрації «Української товарної біржі», при цьому до нотаріуса вони не ходили, не заперечує проти визнанння договору дійсним.
Третя особа - «Українська товарна біржа», належним чином повідомлена про час і місце попереднього судового засідання, представника не направила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Олександрівського сільського споживчого товариства про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, вказуючи що 23 жовтня 2000 року згідно договору купівлі-продажу нерухомості нею була придбана у відповідача споруда магазину по вул. Вовченка в с Миролюбівка Широківського району Дніпропетровської області, договір був складений в Криворізькому відділі реєстрації «Української товарної біржі» згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» і зареєстрований за № 100583 від 23 жовтня 2000 року. Вказаний магазин належав на праві власності Олександрівському сільському споживчому товариству на підставі рішення виконкому Широківської районної ради Дніпропетровської області № 137 від 11 квітня 1986 року та довідки про балансову належність (зареєстровану в Криворізькому БТІ в реєстровій книзі за № 1-3-71-929), вартість будівлі складала згідно договору 17700 грн. На протязі майже семи років позивачка помилково вважала, що укладений договір є дійсним. Про те, що цей договір повинен бути посвідчений нотаріально позивачка дізналась лише тоді, коли в квітні 2007 року виникла потреба приватизувати земельну ділянку, при зверненні до відділу земельних ресурсів. Просить визнати договір дійсним, рішення винести в попередньому судовому засіданні.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж кодексу. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно, 23 жовтня 2000 року позивачка ОСОБА_1 купила за 17700 грн., у відповідача - Олександрівського сільського споживчого товариства об'єкт нерухомості - магазин - А-1, склад - Б, склад - В, загальною площею магазин - 123, 6 кв.м. , розташований по вул. Вовченка в с Миролюбівка Широківського району Дніпропетровської області згідно договору купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованому в Криворізькому відділі реєстрації
«Української товарної біржі» за № 100583. До укладання договору купівлі - продажу, магазин належав відповідачеві на підставі рішення виконкому Широківської районної ради Дніпропетровської області № 137 від 11 квітня 1986 року та довідки про балансову належність (зареєстровану в Криворізькому БТІ в реєстровій книзі за № 1-3-71-929). Вказаний договір був підписаний обома сторонами, а сам магазин відразу після цього в установленому порядку було передано позивачці у фактичне володіння, при цьому відповідач, в рахунок підтвердження виконання позивачкою умов цього договору, прийняв від позивачки обумовлену грошову суму в розмірі 17700 гривень.
Про порушене право позивачка дізналась у квітні 2007 року, коли хотіла приватизувати землю та звернулась до Широківського районного відділу земельних ресурсів, але при зверненні позивачці відмовили у приватизації, оскільки при укладенні нею та відповідачем даного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості ними не була дотримана нотаріальна форма посвідчення договору.
У відповідності з п. 4 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами й відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
З урахуванням викладеного суд вважає, що 23 жовтня 2000 р. позивачка та відповідач домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі - продажу магазину, що підтверджується договором, укладеним в письмовій формі та зареєстрованим Криворізьким відділом реєстрації (філією) Товарної біржі «Українська» за № 100583, відбулося повне виконання договору - позивачка передала обумовлені договором грошові кошти відповідачеві, який їх прийняв та, в свою чергу, передав у власність позивачці проданий магазин. Зараз відповідач не бажає йти до нотаріуса так як, зі свого боку всі обов'язки виконав, а також перешкод в користуванні цим магазином як не чинив, так чинити не збирається в подальшому.
Таким чином, визнання відповідачкою пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Витрати по сплаті судового збору і витрати на інформаційно-технічне забезпечення позивачка просить віднести на її рахунок.
Керуючись ст. 130 ч.4, 174, ст. 213-215, ст. 218 ЦПК України, суд -,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до Олександрівського сільського споживчого товариства про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу нерухомості - магазину по вул. Вовченка в с Миролюбівка Широківського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_1та Олександрівським сільським споживчим товариством, зареєстрований 23.10.2000 року в Криворізькому відділі реєстрації Товарної біржі «Українська» під реєстраційним № 100583 - дійсним.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне
оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, Набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.