Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4130/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді: Гончарової І.А.,
при секретарі: Рубей К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010 грн. 30 коп.,
В С Т А Н О В И В:
28 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області, в якому позивач послався на таке. Суб'єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З 01.01.2011 року відповідач є платником єдиного соціального внеску.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.03.2012 року відповідачем був поданий річний звіт про нарахування єдиного соціального внеску, згідно якого сума, що підлягала сплаті за 2011 рік, склала 4010 грн. 30 коп. У зв'язку із наявністю заборгованості, УПФУ відповідачу було надіслано вимогу на вказану суму, яка отримана останнім 18.04.2012 року. У зв'язку із несплатою відповідачем зазначеної заборгованості, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 4010 грн. 30 коп.
У судове засідання представник позивача не з'явився, причини неявки суду не доповів, про дату судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду невідомо.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини, пов'язані зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі -Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011 року та регулює правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Із матеріалів справи вбачається що відповідач ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований як суб'єкт підприємницької Білокуракинською районною державною адміністрацією Луганської області 26.09.2007 року.
Відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідачем було самостійно визначено суму, на яку нараховується єдиний внесок, що склала 11557 грн.
В порушення п.1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону №2464, відповідач не сплатив єдиний внесок в сумі 4010 грн. 30 коп., нарахований, у відповідності до розрахунків сум єдиного внеску за звітній період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, та складає 34,7%.
У відповідності до ч.4 ст.25 Закону №2462 УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу № Ф-52 від 06.04.2012 року на суму 4010 грн. 30 коп., яка отримана ним 18.04.2012 року.
Як було встановлено в судовому засіданні відповідач суму боргу, зазначеної у вимозі, у встановленому законом порядку протягом 10 днів з дня отримання такої вимоги, не оскаржив, борг в повному обсязі не сплатив.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідач має заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у заявленому позивачем розмірі 4010 грн. 30 коп.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
У відповідності до ч.12 ст. 9. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За результатами аналізу всіх наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010 грн. 30 коп., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010 грн. 30 коп., задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області (92200, Луганська область, с.Білокуракине, вул.Леніна, 81, р/р37199076001220, МФО804013, ГУ ДКУ м.Луганськ) заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010 грн. 30 коп. (чотири тисячі десять гривень тридцять копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 27 червня 2012 року.
СуддяІ.А. Гончарова